Осінь бавиться в скронях і чатує на нас,
Перехрестя - в долоні, поза долею - час,
Розірвалося небо за безоднями хмар.
Вже нічого не треба, вже нічого нема.
Палахкоче заграва у старому вікні,
Жовтокосі отави пломеніють ввісні.
І за крилами світла роси падають вглиб,
Там де серце і вітер, там де вічність і мить…
(
Read more... )