Як студентові за місяць об’їздити всю Україну
В аудиторії на лекції вже не була майже рік. Але це не навчання і навіть не мій універ. Проте тут, в педагогічному ім. Драгоманова я для того, щоб познайомитись з одним цікавим хлопцем і почути його історію. Розповідь Боді Мартовського про досвід мандрівки Україною тривалістю місяць прийшли послухати його шкільні друзі, студенти-однокурсники і просто знайомі.
Написати про нього закортіло, тому що його ідея мені дуже близька, а те, що я почула, перегукується з враженнями від моїх мандрівок. А ще тому що історії про неординарних людей надихають, а їхній досвід подорожей може знадобитись іншим.
Задум
Ідея Богдана була така: «подарувати» самому собі на 18-річчя подорож Україною, з мінімальними затратами і максимумом вражень. Автостоп у холодну пору року він відкинув зразу, тож наступний за бюджетністю спосіб пересування між обласними центрами - звичайнісінький потяг. Варіанти ночівлі також дешеві: у хостелах або просто в незнайомців.
Реалізація
За спиною маленький, навіть не похідний рюкзак. У ньому камера, планшет та теплі речі. Маршрут складено, квитки придбані - вперед, за враженнями! А їх, згадує Богдан, було надзвичайно багато. І більшість з них пов’язані з людьми, які презентували собою різні міста України.
Приміром, дівчинка із Запоріжжя запам’яталась завзятою вдачею волонтерки. Вдома в неї - аж 25 тварин, але вона встигає не лише доглядати їх, а й робити добрі справи. Саме завдяки її порадам Бодя почав записувати події кожного дня подорожі. Полтавські хазяї, що спочатку погодились прихистити хлопця, ледь не скасували домовленість через те, що їм не було чим пригостити гостя. З досвіду мандрівника випливає, що добра традиція нагодувати борщем того, хто завітав до тебе, хай навіть лиш переночувати, в нашого народу в крові.
Передати куті меду можна і в бажанні показати місто у всій його красі. Наприклад, харківський студент радо погодився провести Богданові екскурсію, але визначних місць виявилось так багато, що часу вистачило лише на те, щоб дістатись до кожного, перевести подих і побігти далі. А в місті Хмельницькому Бодя натрапив на неочікувану знахідку - унікальну їдальню, з супом за 86 коп. і комплексним обідом, що потягнув на 19 грн. Саме те, що треба, зголоднілому туристові, що подорожує Україною за 1 стипендію.
Поради і висновки
Прихистити на ніч зазвичай погоджуються люди, що самі люблять подорожувати. Так було у випадку Богдана, коли він публікував свої оголошення у спільнотах різних міст. Проте хазяї можуть виявитись кардинально різними: у Сумах Богдана зустріли на машині і відвезли у шикарний будинок, ще й пакунок смаколиків с собою дали, а у Франківську вдалось відчути каучсерфінг у прямому значенні - диван був один на двох зі збирачем пляшок і макулатури напідпитку.
Язик доведе до Києва - цей постулат діє і в зворотному напрямку. А якщо увімкнути харизму і згадати ламану англійську, то можна не лише дізнатись, де в Тернополі антикафе, а й на шару поїсти в одеському ресторані та познайомитись у дніпропетровському хостелі з фокусником із Португалії, який любить українських дівчат, і його ангольським другом.
Ось ще кілька корисних порад від Богдана. Везти з собою додому можна не тільки враження, але й сувеніри у вигляді квитків для проїзду в громадському транспорті - вони менш банальні, ніж магніти, і точно не такі важкі. Квитки і документи краще фотографувати - якби він показав копію загубленого квитка, шанси таки сісти на злощасний потяг були б максимальні. Якщо вас немає спеціалізованих сайтах каучсерфінгу, міські пабліки ВК вам на допомогу. Зазвичай адміни лояльні до бідних туристів - і пропускають їхні прохання про прихисток без проблем, хоча і в цьому правилі є винятки. А тому, варто мати гроші про запас - на хостел.