Терміново в номер:
salariss взято у притулок бездомних.
Точніше, у журнал «
Просто неба», що - у певному сенсі - цілком можна назвати притулком для людей, яким гірше, ніж вам (у вас, принаймні, хоч інтернет є). Цей незалежний журнал розповсюджують вулицями Львова неба безпритульні, безробітні та інші соціально виключені особи. І отримують половину грошей з кожної п’ятірки.
Шукайте журнал, бо ціна помірна, і є що почитати - нечасте поєднання. (Ще й людям допоможете.) На
шпальтах 12-го числа - Юрій Іздрик, Гриць Семенчук (люблю, як людина зі звичайних літер може зробити, наприклад,
таке), Галя Шиян, Богдан Логвиненко, і ще купа цілком соціально нереспектабельних, шановних, талановитих людей.
Отже, у вельми поважну компанію
salariss потрапила зі своїм постом
про п’ятницю, каву та Найвищі Прояви Мазохізму.
Підтверджую: саме так все й було, бо ж і я там був, мед-пиво медівку-американу пив, ще й по дупі батогом отримав (бо офіціянтки у «
Мазох-кафе» суцільні садистки, всіх вас відлупцюють за ваші ж власні гроші, не ходить туди). Отакоє, i
salariss похвастав, і про себе не забув, примазавсі.
Допис був коротенький, але ж файно
salariss пише, нє?