Ще глибше: румунські маланки. „După datina străbună”
Пристрасть треба плекати. Ну от і плекаю. Бо моя пристрасть - маланки.
В 2015-тому я остаточно зрозуміла, що подієвий туризм крутіший за всі інші види туризму.
Сучавська тронна фортеця. Новоробні шматки здалеку видаються нагромадженням пінопластових коробок.
Свою дозу архітектури ви все одно наберете, хоч просто так поїдете за кордон, хоч в погоні за якимось фестивалем, але у випадку з фестивалем привезете набагато більше вражень і яскравих картинок.
Ну от, яскрава ж картинка? Яскрава.
Бо з парадом маланок в румунській Сучаві у неділю 27 грудня ще й погода допомогла - було дуже сонячно і ектремально тепло. Ртуть в термометрах поставила собі за мету підкорити позначку в 20 градусів - і фіг її знає, може, й підкорила.
Мені було спекотно -
а уявіть собі, як їм, ведмедям різних мастей, які з'їхалися до Сучави з усіх околиць?
У важкому хутрі румунські ведмеді ж не просто сиділи чи ходили - вони витанцьовували, бо маланка з Південної Буковини, з'ясувалося, сестра-близнючка маланки з Буковини Північної. нашої.
Її гімн - та сама пронизлива мелодія, з якої починається відома всім, хто був у Красній, після про ведмедя Mai sus. Тільки в Красноїльську її виконують на трубі, а на сучавському святі грали на трембітах.
Її головні герої - такі ж, як і в Україні. Ведмеді.
Коні (вершники).
І кози.
Кози. такі характерні для Покуття, Поділля чи Бесарабії, у Красній чи Вашківцях не у великій пошані, там головними все ж є ведмеді. А от румуни цей персонаж не забули.
Ну от подібні сценки з доїнням кози, її раптовою смертю і чудовим воскресінням я бачила і у виконанні колядників з Молодятина під Коломиєю.
І навіть маски перебраних на сучавському параді дуже нагадували ті, які й зараз побутують десь на Чортківщині чи в районі Белелуї.
Ой, я ж ще толком не сказала, що саме бачила в неділю.
Це був традиційний фестиваль народних новорічних звичаїв, який проходить в Сучаві через кілька днів після різдва (у румунських православних воно 25 грудня). Дійство називається „După datina străbună” - "За стародавніми звичаями".
Формат - такий самий, як у чернівецького маланка-фесту. Бо сучавський захід має давнішу історію - тож формат цілком могли підгледіти у сусідів-румунів: спочатку всі маланкарські гурти і компанії уратурників-щедрувальників йдуть колоною по місту, а далі на сходах Палацу культури дають концерт.
Від стадіону (чи університету, кому який орієнтир більш до вподоби) до сцени - близько 2 км шляху. Колона не поспішає - і долає цей шлях десь за годину-півтори. Вчасно не стартували - запізнилися хвилин на 15-20.
Старт мав бути об 11-00, я була на місці вже о десятій - як і купа маланкарів. Розважали себе як могли - хто на тренажерах качався,
Хто танцював,
хто лускав гарапником - ну точнісенько як у Великому Кучурові.
Хто просто чекав. Зі спини ці ведмеді нагадують кузена Це в українському вінку.
Учасники прибули не лише з сіл сучавського повіту, а й з Ботошан, Ясів - коротше. з усієї Північної Румунії. Учасників було десь 1600 - це дуже солідна цифра.
Більше всього запам'ятовувалася група з Бороайї - там було два вкрай акробатичних ведмедя, котрі крутили сальто і ходили догори дриґом, плюс два пожирачі полум'я. Видовищно.
Хоча маланкарські костюми і без вогняних спец-ефектів яскраві. Тут теж їх прикрашають люстерками, намистом, вишивкою - от тільки дешеві пластикові квіти і новорічний дощик не в пошані. І так воно і повинно бути. Без дощику і квітів правильніше.
Це шапка в одного з учасників. Розшита бісером. Гігантська праця.
І калатала є, як і в Бабині чи у Австрії.
Якраз чоловіки готуються, вдягають костюми. Самотужки там не справитися. Напис за їхніми спинами бачите?
Тут теж цей напис трохи видно - якщо відволіктися від коника у килимі.
Це сучавський планетарій.
Сучава такого ж розміру як і Кам'янець - там 105 тисяч жителів, у нас десь 102. І там, і у нас є університети. Але планетарій у нас помер разом з перебудовою, бо в малоцікавій з архітектурного боку Георгіївській церкві на польських фільварках давно розмістився московський патріархат, а не зорі. Розкажіть мені ще про аграрну затурканість румунів. Я в дитинстві ледь не щотижня в планетарій бігала. Грицю доведеться захекатися, бо до планетарію вже он понад 160 км тепер.
Ну дуже мені ця ковбойша з батогом подобається :)
Бачите, тут теж є шалена декорація на військовій формі - таке скрізь зустрічається у нас на Новоселиччині чи Сокирянщині.
І бахрому тут теж поважають - на штанах он, бачите?
Англійську мову молодь знає, то з нею можна було б порозумітися, якби був час і можливість, але з переважною більшістю маланкарів довелося б спілкуватися на мигах - тому я дивилася на все дійство мовчки, без діалогів. Хоча і так було все зрозуміло, бо дуже схоже на наші маланки.
Тому знаю про дійство лише те, що мені гугл-перекладач переклав з анонсів параду.
У фестивалі взяли участь перебрані з наступних населених пунктів: Pojorâta, Corlata, Zvoriştea, Poiana Stampei, Stroieşti, Udeşti, Vama, Fundu Moldovei, Bosanci, Hânţeşti, Mălini, Boroaia, Calafindeşti, Pârteştii de Jos, Comăneşti, Dolhasca, Dolheştii Mici, Drăguşeni, Cacica, Volovăţ, Buneşti, Botoşana, Vatra Moldoviţei, Fântânele, Todireşti, Berchişeşti, Bilca, Rădăuţi, Straja, Ostra, Broşteni, Preuteşti, Horodniceni, Boroaia, Ciocăneşti, Vatra Dornei, Iaşi, Botoşani. Дуже, дуже солідно - до Черінвців поки аж стільки команд не приїздить. Але це вже справа грамотного піару і менеджменту. Маланок у нас теж вдосталь збереглося, нехай і покоцаних масками шреків і костюмами з секондів.
Півміста тут не перекривають заради параду - тут взагалі нічого заради нього не перекривають. Колона рухалася найбільшим міським проспектом і лише по одній полосі. На іншій машини продовжували їздити по своїх справах - правда, на самому початку дійства утворився чималенький корок, котрий потім хвилин за 15 розсмоктався.
З глядачами так: їх багато, в деяких місцях (біля примарії або палацу культури) просто шалено багато, але по ходу колони можна було знайти чимало вільних місць, аби там нафотографувати колону скільки хочеться. Сучавські газети писали, що на фестиваль зібралося близько 10 тисяч глядачів.
Волонтери поліції не допомагали, поліція і так справлялася - ніхто з глядачів особливо не напирав і на дорогу не вискакував.
Це ще одна риса в скарбничку стереотипів про диких румунів, ага.
Маланкарське селфі.
Перука, здається. з пір'я. Взагалі чимало птахів оскубали перед маланкою.
Десь точно відбувся геноцид павлінів.
Коза знизу.
Ось ці чоловіки відкривали парад - всі в білому, ошатні такі.
За ними хлопчик йшов за волами. Це його готують ще до походу тільки.
А вже далі йшли всі інші гурти. Старалися як могли - всі.
Мабуть, найреалістичнійший костюм ведмедя на параді-2015.
Однозначний плюс більшості наших маланок - оркестр є в кожної. Тут часом обмежувалися бубнами. Правда, на одну групу могло бути багато бубнів:
На бубнах хто пентаграми малює, хто оленів з собаками. А в когось вони без малюнків, теж нормально.
Приборкані ведмеді.
Головна ялинка Сучави - якраз біля сцени. Навколо - маленький різдвяний ярмарок. Вишиванки, кераміка,
Обов'язкові смушеві шапки. В них до цього часу масово ходять літні румуни.
А це якраз народна кераміка. Дешевше, ніж в сучавському "Ашані". Так, у Сучаві є Auchan, Billa, Lidl, Penny та інші міжнародні мережі. В Кам'янці Ашана за свого життя я, напевно, не дочекаюся.
Ну і ще кілька фоток.
Добре, що Сучава близько - ранком виїхала, під вечір була вже дома. наступного року поїду ще. Була б моя воля, поїахла б завтра на подібне свято в Радівцях, тільки в нас пів-хати вже злягло з грипом. Я з малим поки тримаємося.