я давно не писала, здається, тому, що розучилась ділити себе в текстах на робочу і неробочу версію. стільки буковок треба нашкрябати "як треба", що на "як піде" вже не залишається. в решті решт і те, й інше виходить хріново. я обмежую себе форматами, а їх так багато і таких різних, що іноді просто забуваю кому що і коли треба написати. і чи так вже ( Read more... )

починати треба із музики. без неї, власне, можна і фото не дивитись. ну бо я так чомусь вирішила. менше з тим.

я дуже хотіла, щоб вони боялись. щоб не посміхались (почувалася вовчиком із капітошки), щоб не намагались мене звабити і т.д. я знаю, чому так. але знову менше з тим.

один

( Read more... )

так страшно. в якийсь момент це відчуття в животі (чомусь в мене це відчуття тремтіння завжди в животі) стає нестерпним і з"являється питання "чо це я?" - "ааа... да... дійсно". звільнятись з роботи, навіть коли ти звільняєшся фіктивно, однак неприємно. знову ця паперова тяганина. перестаю розуміти навіщо це мені. навіщо мені щось взагалі. лист з ( Read more... )

нарешті маю свій платок і диск з фото від Стелли busijo із проектру "Фотография - моя жизнь. Ваша жизнь в моих фотографиях ( Read more... )

коли холодно, я багато на що забиваю. от наприклад, сьогодні вночі обіцяють мінус три. а вдома я не помила голову, бо не хотіла бути мокрою, боялась покритись льодом. я вдягаю на себе шопопало, бо просипю і бо аби тепло, а це геть не по снобські. і я вже не хочу бути снобом, а хочу бути страшненькою самою собою ( Read more... )

проблемна шкіра. останнє кіло винограду за півціни. дуже солодкого і без кісточок. навіть занадто солодкого. дурні мелодрами. небажання думати. натомість - нав"язливі ідеї. довгі нігті. важкі сережки. піду пити. сподіваюсь, що пити.
якшо шо, я на гогольфесті. а мала би сидіти і ботати міжнародну економіку.

передвіршові стани дуже легко сплутати з передзастудними.
таке враження, що я переїхала жити в офіс. купа шмаття тут, треба все забрати. тому сьогодні я затарююсь цим всим і топаю таки прямісінько на квартиру пити чай з лимонами і ботанити.
вибачте всі, з ким збиралась зустрітися цього тижня, доведеться відкласти це на кілька днів(
забагато

влітку мені спокійно сиділося на роботі і тусилося до півночі ( Read more... )

давно не було так холодно. давно не було так приємно від холоду. від радіо рокс і вітру крізь пальці. давно не було такого, щоб ні про що не мріялось. ні про що таке, про що звикла. осінь?

можна знайти тепло в речах на перший погляд крижаних (ци)  Flash

я просто застужена. просто забагто всього закінчилось. почався перший день буднів після відпустки і останній перед вихідними. бо ми довго довго їхали додому із пригодами, про які вже влом писати. бо не повернулись, а все таки повернувся.  бо я на щось злюсь. почуваю себе винною. і, ( Read more... )