починається
влітку мені спокійно сиділося на роботі і тусилося до півночі.
тепер у мене купа роботи, підготовки до екзаменів, якихось лівих справ і жодного бажання щось робити. купа друзів-подруг-знайомих, з якими дуже хочеться зустрітися. постійне відчуття холоду і здивування (невже буває так холодно??), яке повторюється кожної осені, бо я склерозна, я забуваю, що так, буває, буває і гірше, холодніше, порожніше.
велике бажання все кинути, забити, послати. але так, як з сюжетом про фестиваль, сподіваюсь, підпистання на все це багатьох людей і обіцянок не дадуть мені здатися.
восени знову хочеться знайти щось своє, а не хапатися за все підряд, перебираючи його як якийся мотлох: а може тут, а може так. ну і ви знаєте, і ето пройдьот.
тепер у мене купа роботи, підготовки до екзаменів, якихось лівих справ і жодного бажання щось робити. купа друзів-подруг-знайомих, з якими дуже хочеться зустрітися. постійне відчуття холоду і здивування (невже буває так холодно??), яке повторюється кожної осені, бо я склерозна, я забуваю, що так, буває, буває і гірше, холодніше, порожніше.
велике бажання все кинути, забити, послати. але так, як з сюжетом про фестиваль, сподіваюсь, підпистання на все це багатьох людей і обіцянок не дадуть мені здатися.
восени знову хочеться знайти щось своє, а не хапатися за все підряд, перебираючи його як якийся мотлох: а може тут, а може так. ну і ви знаєте, і ето пройдьот.