Білорусь, 1971-й (з анонімного листа Підгорному)
"Когда, например, приезжаешь в Литву, или, скажем, в Молдавию, Грузию, Украину, Узбекистан, или другие республики, сразу ощущаешь, что ты находишься в определенной республике... А вот приезжайте в Белоруссию. Этого здесь не заметно. Находишься ли ты в городе или деревне - везде ты встречаешь печатные или рукописные слова только на русском языке. Как будто бы ты находишься не в национальной республике, а в какой-либо области Российской Федерации..."
Далі - тут: http://www.kommersant.ru/doc/1614279
Нагадалася розповідь викладача, який переповів історію свого однокурсника з колоритним білоруським прізвищем (умовно назвімо його Зиґмантовіч). Нібито у 50-х під час чергового перепису населення його батько зробив спробу записатися росіянином, на що переписувач (мабуть, етнічний росіянин) обурився: "Да какой же ты русский? Зыгмантович ты! Белорус!". Минули роки, син над вчинком батька - "wanna be росіянина" лише посміювався, але якщо дивитися на загальну ситуацію, то схоже, що віз там і залишився. Принаймні судячи зі спостережень гостей Білорусі і зі статистичних викладок, білоруську мову надійно витиснули в село і в нечисленне середовище дисидентів.
Далі - тут: http://www.kommersant.ru/doc/1614279
Нагадалася розповідь викладача, який переповів історію свого однокурсника з колоритним білоруським прізвищем (умовно назвімо його Зиґмантовіч). Нібито у 50-х під час чергового перепису населення його батько зробив спробу записатися росіянином, на що переписувач (мабуть, етнічний росіянин) обурився: "Да какой же ты русский? Зыгмантович ты! Белорус!". Минули роки, син над вчинком батька - "wanna be росіянина" лише посміювався, але якщо дивитися на загальну ситуацію, то схоже, що віз там і залишився. Принаймні судячи зі спостережень гостей Білорусі і зі статистичних викладок, білоруську мову надійно витиснули в село і в нечисленне середовище дисидентів.