ЩДКашне. Марафон
Зібрався з силами і викроїв хвильку вільного часу - тож виконую обіцянку, яку дав у понеділок. Спробую описати враження від ЩДК-марафону, який відбувся минулими вихідними.
Для тих, хто не знає: спортивне "Що? Де? Коли?" мало чим відрізняється від телевізійної версії - хіба що тим, що у змаганнях одночасно бере участь не одна команда, а більше (у нашому випадку - близько трьох десятків). Шестеро гравців за столом, хвилина на обговорення, відповіді здаються письмово. У кого більше правильних - той і молодець :) Зазвичай турнірна дистанція складається з кількох десятків питань, на етапах чемпіонату України, наприклад, їх 90. Ну а ЩДК-марафон - це 24-годинні змагання (вийшло навіть трохи більше) для любителів екстріму. Саме за таким екстрімом до Одеси зі Львова вибралися вісім, не побоюсь цього слова, місцевих інтелектуїв. Шестеро - в основі, двоє - в запасі, відпочивати і спати по черзі :)
Як би написав отець Федір, за географічним розташуванням і за кількістю народонаселення Одеса значно переважає Львів. Але відстає від Києва за своїм рухом. Ціни в місцевому общєпіті... гм, трохи кусаються :( Або просто грибні місця треба знати. Зате щодо сервісу - лише приємні враження і жодних скарг!
(by scessia)
Самі змагання відбулися... як сказати? Рік тому марафон відбувався в ресторані на Аркадії, і з приміщенням, ІМХО, пощастило більше. Запропонований цьогоріч зал був без натяку на кондиціонер і не таким просторим, як хотілося б. Тому під час ходіння туди-сюди знавцям доводилося проявляти чудеса лавірування між столами і стільцями. І можливості для відпочинку: рік тому організатори відвели кімнатку, де кожен бажаючий міг розтягнутися на підлозі і солодко подрімати. Максимум, що могли запропонувати зараз - це затишний хол зі зручними кріслами і диванчиками. Але дрімати тільки сидячи. Повз час від часу ходили працівники готелю і нєвозбранно шугали тих, хто намагався розлягтися на диванчику чи підлозі, а знавці були занадто стомленими, щоб хамити у відповідь.
З ігровою складовою все було ОК: відіграли ми, ІМХО, добре, 9-те місце при такому скупченні "китів" ЩДК на квадратний сантиметр, безумовно, можна вважати успіхом. Часу на критичний аналіз питань було мало, тому майже не критикуватиму. Хоча я б поставив усі найскладніші питання спочатку, а насамкінець марафону, коли голови знавців уже об"єктивно не працюють, дав би простіші. Тому що півтори хвилини вислуховувати складнопідрядні речення після 15-20-25 годин гри - це... як би сказати пом"якше? Рак мозку можна від такого отримати, отак.
...Зранку другого дня один із "знайомих друзів" автора, відпочиваючи після трудів праведних, переконував, що більше він на це неподобство ні ногою. І його можна зрозуміти. А заради чого піддавати себе і свій організм тортурам? Але я не впевнений, що він не передумає і не захоче випробувати себе на Марафоні-2012, на який, не виключено, вибереться і ваш покірний слуга :) В хорошому товаристві, звичайно!
Пи. Си. Четвергове тренування я впевнено проігнорував. А сенс? :)
Для тих, хто не знає: спортивне "Що? Де? Коли?" мало чим відрізняється від телевізійної версії - хіба що тим, що у змаганнях одночасно бере участь не одна команда, а більше (у нашому випадку - близько трьох десятків). Шестеро гравців за столом, хвилина на обговорення, відповіді здаються письмово. У кого більше правильних - той і молодець :) Зазвичай турнірна дистанція складається з кількох десятків питань, на етапах чемпіонату України, наприклад, їх 90. Ну а ЩДК-марафон - це 24-годинні змагання (вийшло навіть трохи більше) для любителів екстріму. Саме за таким екстрімом до Одеси зі Львова вибралися вісім, не побоюсь цього слова, місцевих інтелектуїв. Шестеро - в основі, двоє - в запасі, відпочивати і спати по черзі :)
Як би написав отець Федір, за географічним розташуванням і за кількістю народонаселення Одеса значно переважає Львів. Але відстає від Києва за своїм рухом. Ціни в місцевому общєпіті... гм, трохи кусаються :( Або просто грибні місця треба знати. Зате щодо сервісу - лише приємні враження і жодних скарг!
(by scessia)
Самі змагання відбулися... як сказати? Рік тому марафон відбувався в ресторані на Аркадії, і з приміщенням, ІМХО, пощастило більше. Запропонований цьогоріч зал був без натяку на кондиціонер і не таким просторим, як хотілося б. Тому під час ходіння туди-сюди знавцям доводилося проявляти чудеса лавірування між столами і стільцями. І можливості для відпочинку: рік тому організатори відвели кімнатку, де кожен бажаючий міг розтягнутися на підлозі і солодко подрімати. Максимум, що могли запропонувати зараз - це затишний хол зі зручними кріслами і диванчиками. Але дрімати тільки сидячи. Повз час від часу ходили працівники готелю і нєвозбранно шугали тих, хто намагався розлягтися на диванчику чи підлозі, а знавці були занадто стомленими, щоб хамити у відповідь.
З ігровою складовою все було ОК: відіграли ми, ІМХО, добре, 9-те місце при такому скупченні "китів" ЩДК на квадратний сантиметр, безумовно, можна вважати успіхом. Часу на критичний аналіз питань було мало, тому майже не критикуватиму. Хоча я б поставив усі найскладніші питання спочатку, а насамкінець марафону, коли голови знавців уже об"єктивно не працюють, дав би простіші. Тому що півтори хвилини вислуховувати складнопідрядні речення після 15-20-25 годин гри - це... як би сказати пом"якше? Рак мозку можна від такого отримати, отак.
...Зранку другого дня один із "знайомих друзів" автора, відпочиваючи після трудів праведних, переконував, що більше він на це неподобство ні ногою. І його можна зрозуміти. А заради чого піддавати себе і свій організм тортурам? Але я не впевнений, що він не передумає і не захоче випробувати себе на Марафоні-2012, на який, не виключено, вибереться і ваш покірний слуга :) В хорошому товаристві, звичайно!
Пи. Си. Четвергове тренування я впевнено проігнорував. А сенс? :)