Хутко йшли по вулицях вечірніх
Тінями навколо ліхтаря
Темна зграя сумнівів надмірних,
Совість закатована ( Read more... )

Раптово сьогодні натрапила на одну картину Томаса Рута, яка дивовижно підходить до мого вірша. Не ілюструє його буквально, але передає деяку приховану суть, спонукання. Вічність паралельно один з одним. Поруч, але далеко, доступно і неможливо, спокуса і честь. Боротьба  вічна, первинна, Ніч коротка, ненажерлива і породжує ілюзії, які розтануть з ( Read more... )

Дай
поехал в Китай,
А с Китая в Москву
голой *опой по песку

Нікого не нагадує?
Колись віршик здавався мені кумедним.
Але не зараз,
тільки не тепер.

Говорила мені вона про байдужість мою, про пиху мою. Про вірш "Перехожа"Розкажу дещо про історію створення цього вірша ( Read more... )

Життя в цілковитій правді сповнене скорботи і болю. Щоби правда була радісною, требе не говорити завжди правду, а завжди творити її.

( Read more... )

Все-таки вибралась нарешті з дому на вечірку в Че.  Фоток, люди, чекакйте дооовго. Брала із собою плівковий фотік. Зустрілася з усіма, кого хотіла бачити. За моїми любими дівчатами night_4ever, Elois, Alyonka, Багірою  скучила страшно. Та і загалом рада була всіх бачити нарешті після довгого домосидіння.

Оновлений  Че - там є нормальна їжа, тепло, більше ( Read more... )

Чомусь мені ранок і вечір здаються більш привабливими, ніж ніч і день. Ранок свіжий, як нова копійка, сповнений надій, прагнень. А день схожий на вистиглий ледь теплий чай. Вечір сповнений романтики, надвечірня пора просякнута спокусою. А ніч, важка як камінь, лягає на плечі тягарем сну. Виснаження накопичується протягом дня і розсмоктується вночі ( Read more... )

Щось мені зовсім незрозуміло, що відбувається останнім часом із повітрям: воно, немов тане у мене на очах, збивається в густі хмари і осідає на верхівках будинків, заплутується в дротах, гуде високовольтям, свистить опівнічним автобусом, пробиває мої груди, лоскочучи хребет десь ізсередини ( Read more... )

Хочу вийти вдосвіта на вулицю і гуляти аж до сходу Сонця, слухаючи шарудіння старої касети в плеєрі. Фокус полягає в тому, щоби спочатку поринути у світ музики людської, просякнути якимось ембіентом, наприклад, а потім різко вимкнути її і пірнути з головою у звуки природи. І антропоенності, так. На вихідних обов'язково здійсню задумку ( Read more... )