Усі міста мають свої маски. Коли моя бабуся була маленькою і приїздила сюди з батьками з польського села неподалік, Люблін був геть іншим. Декілька часових хвиль обмили з того часу його береги. Бабуся виросла, у неї народилися діти. Тоді - внуки. Наймолодшою була я. Приїхавши до міста її дитинства, я намагалася розгадати декілька загадок. Але місто ( Read more... )

Крім відпочинку, сміху, зупи Журека і екскурсій на Люблінщині ми ще й, власне, працювали: проходили семінар від Art&Media і знімали артхаузне кіно. Watch it and enjoy!

Click to view

Ну і шмат фотографій можна подивитися в альбомі на ФБ.

Попри те, що попередні дні нашого перебування в Польщі падав дощ, до нашої прогулянки Любліном приєдналося сонечко.

Містечко виявилося таким затишним-затишним, таким камерним і спокійним. Я дивилася на старі будівлі і думала, котрі з них бачила моя бабуся, коли була маленькою. От приїду додому й розпитаю її, що вона добре пам"ятає звідси, що їй ( Read more... )

Зараз ми живемо в польському лісі, у цьому найбільшому будиночку, що на фото. До найближчого села - більше одного кілометра. Тут так гарногарногарно! Зараз їдемо в Люблін на цілий день і півночі. До речі, я вперше в своєму житті побувала в місці, де народилася і виростала моя бабуся - власне, тут, на Люблінщині. Ми знімаємо артхаузне кіно і просто ( Read more... )

Ні, творчий надрив усередині не зменшився і не перестав мені боліти. І роботи далі несамовито багато. І слова кристалізуються і опадають крижинками через цей скажений холод вдома, на роботі, надворі. Навіть випав перший весняний сніг.
Але як я можу сумувати і плакати, коли мій хлопчик - таке диво? На жаль, його бізнес довелося призупинити, і йому ( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )