Мабуть, мені не повинно бути страшно. І це перевага - більшість не знає, коли і як, а я - в курсі. І можу морально, фізично (хоча як це?) і юридично підготуватись. З іншого боку - яка може бути підготовка? І на той момент лякає - вже зараз - якраз відсутність самотності. Єдина надія на те, що передчуття стосується лише мене ( Read more... )

Тепер сидіти на підвіконні прохолодно вже не через погоду, а через не скажу скільки випитих чашок кави. Не думала, що від неї може трясти. А може, то від поєднання з хвилюванням. Відганяю від вікна цікавого кота і дивлюсь туди, куди намагаюсь виходити якнайменше і, як не дивно, це вдається. Згадую те, що було декілька років тому - але намагаюсь, ( Read more... )

Це й справді страшно - бути мертвою. Ні, не помирати - а саме бути мертвою....

Не відчувати нічого, коли точно знаєш, що має бути приємно. Не вміти посміхнутись, коли це нібито доречно...
Краще не стало.

Тепер я точно, переконалась, що мертва...

Ніколи не думала, що так боляче дивитись на те, як помирають квіти. Вони не стають менш гарними. Просто іншими. І місце їхнього останнього притулку, на жаль, зовсім не таке гарне й романтичне, як у людей. Ці квіти були першими за останній рік. Не просто так, а з нагоди нібито свята, яке тільки нагадує, що час іде і не повертається. Вони зробили цей ( Read more... )

я втратила його. так, свій штучний сенс життя. тепер він не мій. хоча, мабуть, ніколи і не був моїм. тепер - не знаю чий. і я за нього рада. хоча заздрю їй. і, водночас, рада - я мріяла, щоб він був щасливий ( Read more... )

Я нарешті зрозуміла,  що справді здатна на вбивство. Голими руками. На найжорстокіше вбивство.
Вбивство дівчини. У якої нема дітей - щоб не завдавати шкоди їм. У якої є курвойоб - щоб він страждав через свою дурнувату красуню.
Хочеться побачити, як мучиться яка-небудь симпатична істота. Звичайно, в ідеалі - ота блЯндинка. Для неї я придумаю ( Read more... )