У другій половині непевних дев’яностих, коли в депутати Верховної Ради дерлися всі, кому не ліньки, до мене звернувся один добродій. Йому - абсолютно пересічному вболівальнику за долю народу - наснилося, що він феєрично розсікає стінами парламенту, змушуючи життя в країні щохвилинно налагоджуватися. Добродій, ясна річ, вирішив, що сон був віщим. ( Read more... )