Наш третьокласник вчора в зошиті з української мови приніс оцінку «Жах!». А все тому, що на завдання вчительки вигадати словосполучення прикметника з іменником написав: «вонюче гівно».

Звичайно, ми були в шоці, оскільки таких слів у присутності дітей не вживаємо. Водночас нас не може не радувати, що у старшенького все нормально із частинами мови.

Коли 5 років тому, з неділі на понеділок, у дружини почали відходити води, я, було, захвилювався: аби тільки не 13-го. Зрештою, сталося саме 13-го - Ольця вранці привітала мене з доцею, яку ми наперед вже називали Дашею.

Кілька днів по тому цілою делегацією ми приїхали забирати її та маму з пологового будинку. Даша у татових руках почала плакати, ( Read more... )

Може, для когось це буде новиною, але мене НЕ переїхав трамвай, НЕ скосила холера і НЕ викрали інопланетяни. Все значно банальніше: в мене з’явилася коханка. І це через неї я мусив увесь свій вільний час віддатися навчанню. Адже вона з тих, хто дуже сурово карає за помилки.

Її (коханку себто) звуть Саддам Хусейн. Вона майже блондинка (за паспортом ( Read more... )

Даня вже вміє читати. На книжковій полиці в туалеті побачив дві книжки Стівена Кінга: «Острів Дума» і «Как писать книги?». Прочитав назви й каже мамі:

- Кінг пише українською та російською. А, може, він і китайською зможе?

Найяскравіші спогади про цьогорічний книжковий «Медвін» мені подарував власний 6-річний син. Потрапивши у вир ярмарку, він вирішив самостійно вибирати книжки й вести переговори з продавцями. Фортуна йому не зраджувала: уже біля перших яток він наколядував календар, буклет і блокнот, а зі стендом видавництва «Факт» ознайомлювався безпосередньо з ( Read more... )