Легенда про удава
Слухав я маячню божевільного
про удава, якого він вдома тримав.
Я любив курйозні історії,
тому слухав мовчки і чемно чекав.
Він казав: удав його любить гостей,
залюбки з ними грає в футбол і хокей,
він п’є каву, а їсть тарганів та мух,
а ще в нього - чудові голос та слух!
Слухав я маячню божевільного
і наповнював наші бокали вином.
Раптом сонце сховалось за хмарами
й вдарив грім за відкритим на кухні вікном.
Ось тоді за серце схопився старий,
миттю зблід й, зауваживши погляд мій,
він сказав: удав його любить Моне
і без казки на ніч навряд чи засне.
Слухав я маячню божевільного
доки він не віддав Богу душу свою
і в останніх конвульсіях пошепки
заблагав: «Будь другом, навідай сім’ю!»
Я знайшов його дім, підійшов до дверей,
подзвонив і потрапив у хату-музей:
у вітальні на ліжку лежав удав -
він пив каву і слухав музику трав…