Напевне, даремно ми туди так рвонули. Не дізнавшись, не розрахувавши сили і час, не продумавши маршрут... Але дуже вже хотілося в Карелію, а ще - просто їхати, їхати, їхати. Аби дорога тривала і не закінчувалася. Повернувшись із Півдня, я привітала Северина із днем народження, подарувавши йому разом із татом 24 великих кольорових кульки і
( Read more... )
холод, дощ, сніг, білі ночі, кліщі, багаття, катівні, берестяні грамоти - все, що завгодно, окрім петрогліфів! приємно відчувати, що 3000 км позаду, і вони ж - попереду, але в інший час і за інших обставин