Еро-між-націонал: погляд впритул
(три роки назад писала дуже відверту статтю, яка так і не вийшла друком. Тож вивішу її тут, аби не пропадати добру)
Мені 27 (уже майже 30:(... ), я приваблива і я мандрую по світу сама автостопом. «Тобі не страшно?» - це те питання, яке мені задають найчастіше. Друге питання таке: «Ти не боїшся, що тебе зґвалтують?»
Незалежно від того, боюся я чи ні, але про примусовий або не примусовий секс я вимушена думати щоразу, як полишаю домівку із великим наплічником за спиною. Чоловіки кожної країни немов вкриті серпанком певних стереотипів стосовно їхніх сексуальних вподобань, тож найкращий спосіб дізнатися правду - це сміливо ступити під цей вуалик. Звісно, мене самої на весь світ не вистачить (та і сімейне положення не дозволить), і тому за допомогою я звернулася у закриту Інтернет-спільноту «Дівчата», де близько чотирьох десятків панянок поділилися своїм досвідом міжнаціонального інтим-спілкування.
Своя сорочка ближча до тіла
Найсумніше - це мандрувати у нас. Вважається, що наші чоловіки дуже галантні, не заражені вірусом гендерної рівності, а тому саме тут жінкам рай. Насправді ж частенько східнослов’янські мужчини сприймають жінку за таку собі дурненьку еротичну цяцьку. Певне, кожна з вас стикалася із рукою, покладеною на коліно у поїзді. А якщо ви їздите автостопом, то ця рука розташується на вашому коліні у третині випадків! Наші чоловіки дуже легко у розмові переходять на питання заміжжя, сексу, радо обговорюють свої еротичні пригоди, з цікавістю випитуватимуть про ваші, розкажуть про коханок і запитають про коханців. Після таких поїздок складається враження, що сила слова занурила вас у найпотаємніші складочки чужої брудної білизни.
У Кавказьких країнах, де з гендерною рівністю куди більш невтішна ситуація, жінкам все ж мандрувати легше. У деяких віддалених від курортів районах Грузії вважається непристойним сидіти перед жінкою у одній майці. Теми сексу так само табуйовані - звісно, мається на увазі справжня Грузія, а не та, що поблизу Батумі! Крім того, грузини та осетини дуже поважають жінку-матір. Одного разу доля і зимова прохолода занесла мене в одну кімнату із двома молодими осетинами. І хоч я була із дворічним синочком, однак зізнаюся - було страшно. Проте вони сприймали мене як Матір, огорнули увагою мене і дитину, нагодували, напоїли, вклали спати… Ми проїхали з ними загалом близько тисячі кілометрів, і жодного разу розмова не збочувала на інтим. Те саме й з іншими кавказцями-попутниками. Гіперопіка - так. Пошлість - ні.
Хоча, звісно, не все так просто із тими кавказцями. Від своїх жінок вони очікують цнотливості до шлюбу. А від іноземних сподіваються на «гультяйність». Моя однокласниця, небайдужа до грузинів, нарікала на те, що тамтешні кавалери дуже раді з нею розважитися, але взяти у дружини готові тільки місцеву дівчину, яка не така «розпусна». Це підтверджує і опитана з Інтернет-спільноти: «Один кавказець був, але це не найприємніший мій спогад. Справа у тому, що у них «мулька»: якщо жінка дає - це повія і проститутка, а порядна жінка буде берегти незайманість до заміжжя, хоч до 40, хоч до 60, хоч до смерті. Він все пиляв мене моєю «легкодоступністю», мовляв, ти така гарна, заміж би йшла, так ніхто не візьме». Мусульманам-дагестанцям не дозволено заговорити до молодих незаміжніх дівчат, а дівчата до весілля лишаються незайманими і не можуть взагалі ніяк виявляти прихильність до хлопців. Між тим, молода дагестанка Расіда розповіла, що у них в містечку у всіх поголовно є коханки або коханці і про це всі знають. Але якщо застукають «на гарячому» - то вб’ють. І це не метафора.
Вимір релігійно-міжрасовий
Взагалі, мусульмани складні для розуміння. З одного боку, де, як не у мусульманському Шрінагарі я почувалася голою, йдучи по вулиці у сорочці та штанах і збираючи за собою мало не натовп чоловіків? Їхня реакція була на межі між гнівом і збудженням - дуже неприємне, берке відчуття. З іншого боку, надзвичайно порадували троє узбеків, із якими я їхала до Москви. Попри те, що всім нам було від 25 до 30, проте жодного разу розмова на зійшла на слизьке. Лиш один раз, розповідаючи про рамадан, водій перепросив за згадку про статеві зносини. Крім того, узбеки потішили миттям рук після справляння малої потреби навіть у дорозі! Думаю, це +1 до всіх чоловіків-мусульман.
Відомо, що у Єгиптах та Туреччинах ставляться до наших жінок… специфічно. Однак є сміливиці, які не захотіли миритися із долею впольованих, натомість самі вийшли на полювання. Загалом, кажуть наші дівчата, частини тіла та секс із арабами не дуже відрізняються від українських. Хоча бувають і кумедні історії. «Одна моя подруга їздила в Єгипет, ще за тих часів, коли туди з нашої країни мало хто їздив. І якось вирішила, що у неї ще ніколи не було арабів. Вибрала того, що більш симпатичний, взяла пляшку горілки і пішла до нього додому. Вже роздяглися, він встає, дістає пачку презервативів і починає вдягати один...потім другий...потім третій. На її питання «нащо стільки?» він сказав, що головне в житті - це захищений секс. До сексу так і не дійшло» - розповідає дописувачка спільноти. Інша говорить про Туніс: «Я так зрозуміла, що у них в країні дуже люблять великих дівчат. Моя подруга вдало вийшла заміж за тунісця. Вона - 1,80 м зростом і десь 100 кг вагою. Блондинка, біла шкіра, блакитні очі, великі груди. Перший раз, коли вона туди поїхала і вийшла в шортах нижче колін і з голими руками на вулицю, то ледве відбилась від кавалерів. Приїхала звідти з дуже піднятою самооцінкою».
Від релігій перейдемо до рас. Чорношкірі мужчини інтригують моє покоління давно, ще з часів перших гральних «порнокарт», які потаємно ходили у сьомому класі по руках і яким справді було тяжко йняти віри. Як виявилося, афро-****нці чудово знають, про що думають дівчата, коли дивляться на них. Розповідаючи про навчання у мультирасовій Європі, опитані жінки пригадують відверті пропозиції від темношкірих: «Хочеш сексу зі мною? У тебе ж, мабуть, ніколи не було таких, як я». «Один впіймав мене в кутку кухні гуртожитку, де проходила вечірка, і сказав, що якщо я захочу, він зараз всіх повиганяє і кохатиметься зі мною на столі». Крім того, опитані дівчата підтверджують інформацію про розміри інструментів темношкірих.
Тепер перейдемо до монголоїдної раси. «Можу сказати пару слів про корейців. Дуже ніжні, делікатні, шкіра гладенька і рівна. Нічим (взагалі нічим!) ніде не пахнуть. Але там… особливо нема чим похвалитися. В плані розміру», - каже інша учасниця опитування.
Гребінка одна, зубчики різні
Якщо проаналізувати усі відгуки про чоловіків із різних країн, то на перше місце як найвправніші коханці, пристрасні і витривалі, і, як зауважує одна з опитаних, «як коні дикі нестримні й несідлані», виходять… балканці! Хоч сюди і входить ціла низка країн, проте люди тут, крім півночі півострову, належать до одного антропологічного типу. Найбільше схвальних відгуків про хорватів та сербів. Друге місце вправних коханців поділили між собою бразильці та німці. «Мала стосунки з трьома німцями - вік від 36 до 43 - усі троє суперкоханці, все при них, витривалі і пристрасні, виконували усі бажання. Один з них був, щоправда, шаленим експериментатором і, як виявилося згодом, нічим, окрім сексу, більше й не цікавився» - поділилася найдосвідченіша у плані німців жінка.
Загалом досить гарні відгуки про італійців та угорців. Про європейців жінки кажуть як про ніжних коханців, дуже чуйних, уважних, таких, які ставляться з повагою до жінки і не потребують її «привласнити». «Європейці люблять домовлятись, що от це "одноразовий секс" чи там "у мене дружина, я її люблю, але й секс люблю - не хочу відмовлятись від можливості". Тобто ще до починають чесно казати що і як», - розповідає жінка, яка мешкає за кордоном і багато мандрує.
Як не дивно, французи посідають місце далеко не у топі рейтингу. Кілька жінок відмітило, що французи небайдужі до тілесних жіночих запахів, що змушувало українок почуватися ніяково. Неоднозначні відгуки про греків (хоч і балканці). Росіяни отримали геть сумні фідбеки: «Росіяни траплялися, каюсь. Чоловіки були в ліжку без фантазії й досить егоїстичні» - нарікає одна з експериментаторок.
Так, реальність і справді сильно відрізняється від стереотипів. Скажімо, їдучи у Мексику ми з подругою очікували гарячих мучачосів, що будуть гнатися за нами крізь кактуси із великим.. мачете в руках. Насправді ж мексиканці виявилися скромними, і максимум, що могли дозволити - це посвистіти вслід або кинути коментарі стосовно нашої зовнішності. Жодного разу (!) чоловіки-водії, з якими ми мандрували, не поцікавилися нашим сімейним статусом чи наявністю дітей. Лізти у чужий особистий простір тут не прийнято. У індійців, що подарували світові Кама-сутру, не прийнято прямо приставати до дівчини. Але вони усе зроблять, аби «непомітно» наблизитися і потертися. Крім того, індійцям бракує відчуття приватного простору. Вони легко можуть підсісти до вас за столик, коли ви обідаєте, або залізти на балкон вашого номера, у якому ви ходите в самій білизні. Псевдо-бабаді під видом масажу облапують туристок, а печерні самітники можуть спокусити на тантричний секс. Ні, «нелегального» коїтусу не буде. Але відчуття, наче тебе відграли, а ти і не помітила, - є.
Мовою безпристрасної науки
Народна мудрість каже, що розмір не має значення - і це правда. Як і те, що не в грошах щастя. Але краще, коли в житті є і те, і те. Антропологічні дослідження розмірів статевих органів проводилися неодноразово і зараз доступні у Інтернеті навіть у вигляді розмальованих карт. Для цієї статті я вибрала ті дослідження, де є посилання на наукову літературу. Загальну статистику вивів Інститут Кінслі, який спеціалізується на дослідженнях питань статі, гендеру та репродукції. Вимірювання проводилися у чоловіків віком від 26 до 40 років у ерогованому стані. Першу трійку за середнім розміром посіли Конго (майже 18 см!), Еквадор та Гана. З європейців у статистику на шосту позицію вривається Бельгія, опередивши на одну сходинку Францію. Мексика посіла аж 13 місце, а Німеччина - 23. Кількість сантиметрів невблаганно зменшується, аж доки не доходить до 30-го місця, де із трохи більше ніж 13 см сидить Росія, яка хоча б в цій гонитві випередила США на одну позицію. Останні два місця посіли Індія та Корея з трохи більше як 10 і 9 см. З корейцями не дивно, а от індійці з нами, як відомо, мають спільне історичне походження! Дослідники стверджують, що розмір статевого органу визначається генетично, а генетичний набір формується під історичним впливом дієти та способу життя. Не на користь індійцям пішло вегетаріанство, однозначно!
Ця стаття багатьом чоловікам може видатися дещо сексистською. Мовляв, хіба можна так цинічно ділити нас за національністю і оцінювати з точки зору сексу? Але ми, мініатюрні азіатки, вправні тайки, пристрасні німкені, гарячі мулатки, грудасті африканки, бойові слов’янки… з цим вперто не згодні!
Про свій досвід самостійних мандрівок по арабських країнах розповіла мандрівниця Ольга Галченко:
На Сході (суджу по таких країнах, як Сирія, Йорданія, Туреччина, Єгипет) ставлення до тих жінок, які мандрують самі, дуже специфічне. Там всі будуть старатися тебе вберегти і захистити: проводити скрізь, все за тебе вирішувати, про все домовлятися. Побутовий приклад: я стою в Сирії на зупинці, під’їздить маршрутка, але вільних місць немає. Тут же двоє чоловіків виходять з машини і уступають мені місце. Чому двоє? Щоб мені не довелося сидіти поруч із чужим чоловіком. Або в Туреччині дуже складно заплатити за проїзд у громадському транспорті, оскільки завжди знаходився який-небудь дідусь, котрий вже все оплатив. Звісно, подібне ставлення базується на східному стереотипі, що жінка слабка і безпорадна, і над нею завжди повинна бути чоловіча опіка. Але для жінки-мандрівниці це дає надзвичайні переваги.
Ясне діло, що ніяких приставань і загравань не буде. Витріщатимуться, зітхатимуть, але це скоріше від захвату через те, що зустрілися із білявою іноземкою. Звісно, якщо вести себе так, як належить у мусульманській країні. На Сході я як жінка почуваю себе у куди більшій безпеці, ніж в Парижі чи Києві.
Мені 27 (уже майже 30:(... ), я приваблива і я мандрую по світу сама автостопом. «Тобі не страшно?» - це те питання, яке мені задають найчастіше. Друге питання таке: «Ти не боїшся, що тебе зґвалтують?»
Незалежно від того, боюся я чи ні, але про примусовий або не примусовий секс я вимушена думати щоразу, як полишаю домівку із великим наплічником за спиною. Чоловіки кожної країни немов вкриті серпанком певних стереотипів стосовно їхніх сексуальних вподобань, тож найкращий спосіб дізнатися правду - це сміливо ступити під цей вуалик. Звісно, мене самої на весь світ не вистачить (та і сімейне положення не дозволить), і тому за допомогою я звернулася у закриту Інтернет-спільноту «Дівчата», де близько чотирьох десятків панянок поділилися своїм досвідом міжнаціонального інтим-спілкування.
Своя сорочка ближча до тіла
Найсумніше - це мандрувати у нас. Вважається, що наші чоловіки дуже галантні, не заражені вірусом гендерної рівності, а тому саме тут жінкам рай. Насправді ж частенько східнослов’янські мужчини сприймають жінку за таку собі дурненьку еротичну цяцьку. Певне, кожна з вас стикалася із рукою, покладеною на коліно у поїзді. А якщо ви їздите автостопом, то ця рука розташується на вашому коліні у третині випадків! Наші чоловіки дуже легко у розмові переходять на питання заміжжя, сексу, радо обговорюють свої еротичні пригоди, з цікавістю випитуватимуть про ваші, розкажуть про коханок і запитають про коханців. Після таких поїздок складається враження, що сила слова занурила вас у найпотаємніші складочки чужої брудної білизни.
У Кавказьких країнах, де з гендерною рівністю куди більш невтішна ситуація, жінкам все ж мандрувати легше. У деяких віддалених від курортів районах Грузії вважається непристойним сидіти перед жінкою у одній майці. Теми сексу так само табуйовані - звісно, мається на увазі справжня Грузія, а не та, що поблизу Батумі! Крім того, грузини та осетини дуже поважають жінку-матір. Одного разу доля і зимова прохолода занесла мене в одну кімнату із двома молодими осетинами. І хоч я була із дворічним синочком, однак зізнаюся - було страшно. Проте вони сприймали мене як Матір, огорнули увагою мене і дитину, нагодували, напоїли, вклали спати… Ми проїхали з ними загалом близько тисячі кілометрів, і жодного разу розмова не збочувала на інтим. Те саме й з іншими кавказцями-попутниками. Гіперопіка - так. Пошлість - ні.
Хоча, звісно, не все так просто із тими кавказцями. Від своїх жінок вони очікують цнотливості до шлюбу. А від іноземних сподіваються на «гультяйність». Моя однокласниця, небайдужа до грузинів, нарікала на те, що тамтешні кавалери дуже раді з нею розважитися, але взяти у дружини готові тільки місцеву дівчину, яка не така «розпусна». Це підтверджує і опитана з Інтернет-спільноти: «Один кавказець був, але це не найприємніший мій спогад. Справа у тому, що у них «мулька»: якщо жінка дає - це повія і проститутка, а порядна жінка буде берегти незайманість до заміжжя, хоч до 40, хоч до 60, хоч до смерті. Він все пиляв мене моєю «легкодоступністю», мовляв, ти така гарна, заміж би йшла, так ніхто не візьме». Мусульманам-дагестанцям не дозволено заговорити до молодих незаміжніх дівчат, а дівчата до весілля лишаються незайманими і не можуть взагалі ніяк виявляти прихильність до хлопців. Між тим, молода дагестанка Расіда розповіла, що у них в містечку у всіх поголовно є коханки або коханці і про це всі знають. Але якщо застукають «на гарячому» - то вб’ють. І це не метафора.
Вимір релігійно-міжрасовий
Взагалі, мусульмани складні для розуміння. З одного боку, де, як не у мусульманському Шрінагарі я почувалася голою, йдучи по вулиці у сорочці та штанах і збираючи за собою мало не натовп чоловіків? Їхня реакція була на межі між гнівом і збудженням - дуже неприємне, берке відчуття. З іншого боку, надзвичайно порадували троє узбеків, із якими я їхала до Москви. Попри те, що всім нам було від 25 до 30, проте жодного разу розмова на зійшла на слизьке. Лиш один раз, розповідаючи про рамадан, водій перепросив за згадку про статеві зносини. Крім того, узбеки потішили миттям рук після справляння малої потреби навіть у дорозі! Думаю, це +1 до всіх чоловіків-мусульман.
Відомо, що у Єгиптах та Туреччинах ставляться до наших жінок… специфічно. Однак є сміливиці, які не захотіли миритися із долею впольованих, натомість самі вийшли на полювання. Загалом, кажуть наші дівчата, частини тіла та секс із арабами не дуже відрізняються від українських. Хоча бувають і кумедні історії. «Одна моя подруга їздила в Єгипет, ще за тих часів, коли туди з нашої країни мало хто їздив. І якось вирішила, що у неї ще ніколи не було арабів. Вибрала того, що більш симпатичний, взяла пляшку горілки і пішла до нього додому. Вже роздяглися, він встає, дістає пачку презервативів і починає вдягати один...потім другий...потім третій. На її питання «нащо стільки?» він сказав, що головне в житті - це захищений секс. До сексу так і не дійшло» - розповідає дописувачка спільноти. Інша говорить про Туніс: «Я так зрозуміла, що у них в країні дуже люблять великих дівчат. Моя подруга вдало вийшла заміж за тунісця. Вона - 1,80 м зростом і десь 100 кг вагою. Блондинка, біла шкіра, блакитні очі, великі груди. Перший раз, коли вона туди поїхала і вийшла в шортах нижче колін і з голими руками на вулицю, то ледве відбилась від кавалерів. Приїхала звідти з дуже піднятою самооцінкою».
Від релігій перейдемо до рас. Чорношкірі мужчини інтригують моє покоління давно, ще з часів перших гральних «порнокарт», які потаємно ходили у сьомому класі по руках і яким справді було тяжко йняти віри. Як виявилося, афро-****нці чудово знають, про що думають дівчата, коли дивляться на них. Розповідаючи про навчання у мультирасовій Європі, опитані жінки пригадують відверті пропозиції від темношкірих: «Хочеш сексу зі мною? У тебе ж, мабуть, ніколи не було таких, як я». «Один впіймав мене в кутку кухні гуртожитку, де проходила вечірка, і сказав, що якщо я захочу, він зараз всіх повиганяє і кохатиметься зі мною на столі». Крім того, опитані дівчата підтверджують інформацію про розміри інструментів темношкірих.
Тепер перейдемо до монголоїдної раси. «Можу сказати пару слів про корейців. Дуже ніжні, делікатні, шкіра гладенька і рівна. Нічим (взагалі нічим!) ніде не пахнуть. Але там… особливо нема чим похвалитися. В плані розміру», - каже інша учасниця опитування.
Гребінка одна, зубчики різні
Якщо проаналізувати усі відгуки про чоловіків із різних країн, то на перше місце як найвправніші коханці, пристрасні і витривалі, і, як зауважує одна з опитаних, «як коні дикі нестримні й несідлані», виходять… балканці! Хоч сюди і входить ціла низка країн, проте люди тут, крім півночі півострову, належать до одного антропологічного типу. Найбільше схвальних відгуків про хорватів та сербів. Друге місце вправних коханців поділили між собою бразильці та німці. «Мала стосунки з трьома німцями - вік від 36 до 43 - усі троє суперкоханці, все при них, витривалі і пристрасні, виконували усі бажання. Один з них був, щоправда, шаленим експериментатором і, як виявилося згодом, нічим, окрім сексу, більше й не цікавився» - поділилася найдосвідченіша у плані німців жінка.
Загалом досить гарні відгуки про італійців та угорців. Про європейців жінки кажуть як про ніжних коханців, дуже чуйних, уважних, таких, які ставляться з повагою до жінки і не потребують її «привласнити». «Європейці люблять домовлятись, що от це "одноразовий секс" чи там "у мене дружина, я її люблю, але й секс люблю - не хочу відмовлятись від можливості". Тобто ще до починають чесно казати що і як», - розповідає жінка, яка мешкає за кордоном і багато мандрує.
Як не дивно, французи посідають місце далеко не у топі рейтингу. Кілька жінок відмітило, що французи небайдужі до тілесних жіночих запахів, що змушувало українок почуватися ніяково. Неоднозначні відгуки про греків (хоч і балканці). Росіяни отримали геть сумні фідбеки: «Росіяни траплялися, каюсь. Чоловіки були в ліжку без фантазії й досить егоїстичні» - нарікає одна з експериментаторок.
Так, реальність і справді сильно відрізняється від стереотипів. Скажімо, їдучи у Мексику ми з подругою очікували гарячих мучачосів, що будуть гнатися за нами крізь кактуси із великим.. мачете в руках. Насправді ж мексиканці виявилися скромними, і максимум, що могли дозволити - це посвистіти вслід або кинути коментарі стосовно нашої зовнішності. Жодного разу (!) чоловіки-водії, з якими ми мандрували, не поцікавилися нашим сімейним статусом чи наявністю дітей. Лізти у чужий особистий простір тут не прийнято. У індійців, що подарували світові Кама-сутру, не прийнято прямо приставати до дівчини. Але вони усе зроблять, аби «непомітно» наблизитися і потертися. Крім того, індійцям бракує відчуття приватного простору. Вони легко можуть підсісти до вас за столик, коли ви обідаєте, або залізти на балкон вашого номера, у якому ви ходите в самій білизні. Псевдо-бабаді під видом масажу облапують туристок, а печерні самітники можуть спокусити на тантричний секс. Ні, «нелегального» коїтусу не буде. Але відчуття, наче тебе відграли, а ти і не помітила, - є.
Мовою безпристрасної науки
Народна мудрість каже, що розмір не має значення - і це правда. Як і те, що не в грошах щастя. Але краще, коли в житті є і те, і те. Антропологічні дослідження розмірів статевих органів проводилися неодноразово і зараз доступні у Інтернеті навіть у вигляді розмальованих карт. Для цієї статті я вибрала ті дослідження, де є посилання на наукову літературу. Загальну статистику вивів Інститут Кінслі, який спеціалізується на дослідженнях питань статі, гендеру та репродукції. Вимірювання проводилися у чоловіків віком від 26 до 40 років у ерогованому стані. Першу трійку за середнім розміром посіли Конго (майже 18 см!), Еквадор та Гана. З європейців у статистику на шосту позицію вривається Бельгія, опередивши на одну сходинку Францію. Мексика посіла аж 13 місце, а Німеччина - 23. Кількість сантиметрів невблаганно зменшується, аж доки не доходить до 30-го місця, де із трохи більше ніж 13 см сидить Росія, яка хоча б в цій гонитві випередила США на одну позицію. Останні два місця посіли Індія та Корея з трохи більше як 10 і 9 см. З корейцями не дивно, а от індійці з нами, як відомо, мають спільне історичне походження! Дослідники стверджують, що розмір статевого органу визначається генетично, а генетичний набір формується під історичним впливом дієти та способу життя. Не на користь індійцям пішло вегетаріанство, однозначно!
Ця стаття багатьом чоловікам може видатися дещо сексистською. Мовляв, хіба можна так цинічно ділити нас за національністю і оцінювати з точки зору сексу? Але ми, мініатюрні азіатки, вправні тайки, пристрасні німкені, гарячі мулатки, грудасті африканки, бойові слов’янки… з цим вперто не згодні!
Про свій досвід самостійних мандрівок по арабських країнах розповіла мандрівниця Ольга Галченко:
На Сході (суджу по таких країнах, як Сирія, Йорданія, Туреччина, Єгипет) ставлення до тих жінок, які мандрують самі, дуже специфічне. Там всі будуть старатися тебе вберегти і захистити: проводити скрізь, все за тебе вирішувати, про все домовлятися. Побутовий приклад: я стою в Сирії на зупинці, під’їздить маршрутка, але вільних місць немає. Тут же двоє чоловіків виходять з машини і уступають мені місце. Чому двоє? Щоб мені не довелося сидіти поруч із чужим чоловіком. Або в Туреччині дуже складно заплатити за проїзд у громадському транспорті, оскільки завжди знаходився який-небудь дідусь, котрий вже все оплатив. Звісно, подібне ставлення базується на східному стереотипі, що жінка слабка і безпорадна, і над нею завжди повинна бути чоловіча опіка. Але для жінки-мандрівниці це дає надзвичайні переваги.
Ясне діло, що ніяких приставань і загравань не буде. Витріщатимуться, зітхатимуть, але це скоріше від захвату через те, що зустрілися із білявою іноземкою. Звісно, якщо вести себе так, як належить у мусульманській країні. На Сході я як жінка почуваю себе у куди більшій безпеці, ніж в Парижі чи Києві.