Ярослав у мене якась асоціальна дитина. Сьогодні привели на роботу до чоловіка взяти участь у ранку з нагоди Миколая, про якого, до речі, ні слова не було згадано, ну але то таке. (про те, що вели свято російською, я стримуюся і майже мовчу. Як і про цукеркові подарунки)
Дитя довго стояло в стороні. Його абсолютно не цікавило те, як розпинається "
(
Read more... )
Comments 12
(The comment has been removed)
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Reply
Ось про це задумався, спостерігаючи зі свого кутка.
Reply
мені про це доводиться замислюватися чи не щодня.
Reply
Коротше, треба просто брати ініціативу в свої руки. Ох, аби мою енергію та в батьківське русло! А я ж виродок, що з мене взять.
Reply
Reply
Reply
Leave a comment