(no subject)
Іздрик
пів життя вчишся жити
пів життя - помирати
а живеш і вмираєш невідомо як
висіваєш дітей - виростають солдати
і ідуть убивати за червоний мак
висіваєш вірші - проростають марші
прокладаєш стежку а вона - межа
страшно бути юним сумно бути старшим
і в усьому першим впізнавати жах
пів життя - на мутки
пів життя - на терки
а в сухому залишку - трепетне ніщо
як уста торкались солоно і терпко
як обійми рвались наче свіжий шов
не було нас вічно і не буде стільки ж
вся оця двіжуха - миті марнота
це було б трагічно та сміються вірші
у налиті кров'ю макові уста
бо й межа як стежка поросте травою
бо й тіла зотліють у золі пожеж
та ніщо не зникне бо ніщо - з тобою
і воно - назáвжди і воно - без меж