Методи успішної українізації
У фейсбуці існує група «И так поймут!», навколо якої гуртуються активісти, яка займаються «українізацією» сайтів та сторінок у соцмережах різноманітних бізнес-компаній. На неї я натрапила випадково. Приємно було, що ми не одні. Адже, повірте, не надто приємне відчуття, коли там, де ти платиш свої гроші, тобі відмовляють в обслуговуванні державною мовою.
Якщо хтось скаже, що йому байдуже, якою мовою - чи українською, чи російською, тоді чому ви так вперто використовуєте російську і відмовляєтесь використовувати українську? Значить, таки є різниця. І значить, те, що більше 50 % громадян вважають українську мову рідною, нікого не гребе.
Ми в редакції часопису "Еге Ж!" вирішили, що варто поцікавитися в ініціатора групи «И так поймут!» Романа Матиса, наскільки успішною є діяльність активістів і якими методами вони користуються.
Роман Матис:
Група виникла через усвідомлення того, що ми живемо в споживацькому суспільстві і єдиним ефективним інструментом зміни стану справ з поширенням української мови в країні може бути лише вимога споживача, готового потратити свої гроші, до бізнесу перестати спілкуватися за принципом «И так поймут», та комунікувати українською.
У випадку збільшення кількості інформаційних повідомлень, статтей, оглядів чи описів українською мовою відбудеться поступове наповнення середовища україномовним контентом, що автоматично приведе до переходу української мови в статус мови, якою послуговуються при веденні бізнесу.
Ініціатором виступив я кілька місяців тому. Почали з бойкоту українського Есквайр, а після нього отримали відразу велику перемогу натиснувши на Філіпс.
Кінцева мета - змінити ставлення до української мови в менеджменту компаній, українська мова в комунікації для них повинна стати символом якісного ведення бізнесу й використовуватися за замовчуванням.
Наскільки часто власники сайтів роблять українську сторінку під тиском україномовних читачів?
Дуже часто. Звісно, бувають випадки коли ігнорують звернення, наприклад, автомобільні компанії, які продають все, що завозить Укравто, або Лореаль, чи Нівеа, але в 3/4 випадках мову комунікації змінюють.
Дехто не вірить і проводить опитування, як, наприклад, Балтика Україна, але в голосуванні Балтики наші прихильники в кількості майже 7 000 голосів забезпечили майже 70% за українську мову сторінки, і це при тому, що фірма сама рекламувала своє голосування.
Які загалом результати «українізації»?
Наші методи - це письмові публічні й персональні звернення, а у випадку відмови публічний бойкот. Нічого, що суперечить законам України. Результати такі, що маємо випадки створення українських версій інтернет-сторінок, сторінок в соцмережах, або конкретні зобов’язання у визначені строки це зробити.
Маємо два списки - «чорний» і «білий», в які вписуємо компанії-українофоби й фірми, варті уваги україномовного споживача. Маємо у планах ці списки трансформувати у відповідний сайт, на якому кожен перед покупкою зможе переконатися , чи правильній компанії він віддає гроші.
Бачу, що багато учасників цієї ініціативи - успішні менеджери, керівники, активісти. Що особисто вас спонукає боротись за україномовні сторінки в мережі?
Оскільки ми не покинули цю країну, а тут працюємо, заробляємо і витрачаємо, є патріотами і ростимо тут своїх дітей, то хотіли б, аби в нас і наших дітей були рівні можливості доступу до потрібної нам інформації рідною мовою. І якщо держава не в змозі нам забезпечити таку можливість своїми законами, то ми будемо впливати законами вільного ринку, законом витраченої гривні.
Так буде доти, доки в бізнесу українська мова комунікації не стане №1 за замовчуванням, а менеджери зрозуміють, що це і є одна з точок деференціації їхнього бізнесу.
--------
І насамкінець - відео про українські ініціативи. Здивував мене тєлєвізор :)
Click to viewПідписатися на отримання нових номерів часопису "Еге Ж!" можна за адресою: kulturnyky-ua@cym.org