Як на мене, це не просто надзвичайно хороша пісня - це віха. Зараз ото сперечаються, чи варто і чи можна перекладати старі одеські пісні українською (як на мене - чом би й ні? Та й хто нам заборонить? У нас вільна країна). Але набагато важливіше те, що в нас тепер будуть нові одеські пісні - українською. І це перша ластівка. Принаймні перша, що я ( Read more... )

***
Удар кулаком за парканом
Там хтось лежить
Нічого гіршого ніж проминути
Ніхто не зупинивсь
Нема чого сказати
Жасмин не втратив пахощів своїх -

***
Вони вже більше не кричать
коли їм боляче
Один спинається по ранах іншого
та тут нема нічого окрім хмар
по них вони ступають
і скрапує примарна мжичка з них

(Переклад мій)

І щось в мені таке велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось в мені таке болить,
що це і є, напевно, Україна.

Turning and turning in the widening gyre 
The falcon cannot hear the falconer;
Things fall apart; the centre cannot hold;
Mere anarchy is loosed upon the world,
The blood-dimmed tide is loosed, and everywhere 
The ceremony of innocence is drowned;
The best lack all conviction, while the worst 
Are full of passionate intensity.
Surely some revelation ( Read more... )

Я бачила квітку - з святої землі
Побожні прочани до нас занесли:
Без пахощів, сіра, посохла, негожа,
Та квітка була «єрихонськая рожа».

«Це дивная квітка», прочанин сказав,
Поклав на долоню, водою полляв,
І - диво! Рослина прочнулася враз,
В очах розгорнулась, в очах розцвілась.

Отак же часами, як рожа пустині,
Міняється серце од ласки в людині.

Click to view

 "Написане в готелі"
"Фетиш плодючості з палеоліту"

Мусить бути на вибір.
Змінюватись, аби не змінилось нічого.
Це легко, неможливо, трудно, варто спроби.
Очі має, як треба, то сині, то сірі,
чорні, веселі, без приводу повні сліз.
Спить з ним як перша-ліпша, єдина на світі.
Народить йому чотирьох, жодних дітей, одного.
Наївна, але дасть найкращу пораду.
Слабка, та підійме.
Не має царя в голові, але матиме.
( Read more... )

Пауль Целан "Фуга смерті"
.
Чорне молоко світанку ми п'ємо його щовечір
ми п'ємо його щоночі і щоранку і щодня
ми п'ємо п'ємо п'ємо
ми копаєм могилу в вітрах там лежати нетісно
Там в будинку живе чоловік він зі зміями грає він пише
він пише коли споночіє листа до Німеччини
золотисте волосся твоє Маргарито
.
він це пише і з дому виходить і сяють зірки
він ( Read more... )

Лина Костенко "Цавет Танем"

Сильве Капутикян

Их села погорели, и мулы их пропали,Судьба скитальцев бедных висит на волоске,
Чтоб дети речь родную в пути не забывали,
им буковки выводят армянки на песке.

А ветер, ветер, ветер! Обугленные лица
Сечет, сечет жестоко несчастным матерям!
Едва успеет слово из вязи букв родиться,
как ветер вырвет с корнем, ( Read more... )

Кажуть. Він від тебе так далеко.
Я кажу. Одним повітрям дишем.
Кажуть. Він давно тебе забув.
Я кажу. Його слова все мають сенс.
Кажуть. Може, він цілує іншу.
Я кажу. Мої вуста згадати хоче.
Кажуть. Все сидиш сама, міркуєш.
Я кажу. Його вуста згадати хочу.
Кажуть. Щось вірші твої тужливі.
Я кажу. Тінь щастя - то є туга.
Кажуть. Ти сама вже стала тінню.
Я кажу ( Read more... )