Цей блог, звісно, забутий і закинутий, але ще не настільки, щоб в ньому не було кінопідсумків 2016 року. Особливо зважаючи на те, що мені дійсно є, що тут написати, завдяки двом причинам: я ж майже нічого не писала цілий рік (от як зручно, одним пострілом все) - це раз; і хороших фільмів та серіалів (принаймні, на мій смак) у 2016-му було достатньо ( Read more... )

Цього року я провалила «оскар-марафон», навіть здається, що фільми, які хоч якось причетні, я подивилася випадково. І це майже правда, взагалі-то. Та й що дивуватися, зараз кінець лютого, а я ніяк не можу почати писати другу (серіальну) частину підсумків минулого року (це як ялинку викидати, нє?). Але через те, що тут не «оскар-марафон», а так, « ( Read more... )

Із кінокоміксами у мене цього року якось не дуже: нове соло капітана Америки навіює відверто неприємні спогади про нуднющу першу частину, а людина-павук теж пройшла повз, але тут вже «нічого особистого». Але «Люди Ікс»! Їх я аж ніяк не могла пропустити, особливо зважаючи на те, як ми всі на них чекали. Як старанно нас підготовлювали епічними, ( Read more... )

«Капітан Філіпс». Жив собі капітан, якось пішов він у плавання, і його корабель захопили сомалійські пірати. Спочатку капітан рятував свою команду, а потім вищі сили, уособлювані морпіхами, рятували капітана. Том Хенкс був звичайним собою, антагоніста-сомалійця номінували на купу нагород (і BAFTA він - дебютант - щойно отримав, і це маючи у ( Read more... )

Click to view

Мої улюблені марвелівці! І яка краса взагалі!

Чекаючи, поки завантажиться 1 серія з субтитрами від небайдужих, напишу тут

( Read more... )

( Read more... )

Фрейд мені друг, але істина у підсвідомому проти Юнга
Чомусь прийнято казати, що "Небезпечний метод" - фільм специфічний, "на любителя" і взагалі. Ну, можливо, так воно і є, але у моєму світі кіно, що отримує таку характеристику це "взагалі "не чіпляє", але щось не дозволяє назвати фігнею". А мені просто взяло і сподобалося, і ніяких тобі "на ( Read more... )

А тепер трохи про сумне - пілот серіалу "Грімм", що являє собою дивнуватий гібрид Супернейчуралз із якимось детективним серіальчиком. Перші півтори хвилини нам відразу дають саундтрек з 80-х (Світ дрімс...та-та-та... до речі, кінець серії йде вже під менсонівський варіант), дівчину у червоній пайті, яка біжить до лісу (явно із "Сутінок" - ось-ось ( Read more... )

Поки всі сьогодні сумують та говорять про 11 вересня, я порадію та скажу про 10те. Хтось радіє за Кличка, який черговий раз переміг. Інші радіють за Сокурова (кінопоіск вибухає, а я думаю, що треба щось його подивитися, бо нєпарядок), здається, трохи менше людей святкуюють нагородження Фассбендера (ще вчора думала повісити пост про це, але ( Read more... )