Сьогодні одна з моїх груп описувала ідеального чоловіка. У перекладі українською вийшло приблизно таке...
"Він не палить і не п'є багато горілки. Він активний і впевнений. Любить дітей, тварин і танцювати. Вміє лагодити речі. Він вихований і приємний. Він любить маму."
))

на моїй вулиці, на розі, в будинку, де тепер живе незрівняної краси хаскі, що пронизливим поглядом часто споглядає світ у зачинене вікно, на початку століття жив Конрад Березовський. померла його сестра, потім брат, минали революції та світова війна, а він і далі на кожен примірник своєї шаленої за обсягами колекції ставив той самий екслібрис і ( Read more... )

Вже вересень згубив останні пелюстки,
Останнє листя по степах розвіяв,
Ледь-ледь пройдеться берегом ріки,
Додолу опустивши довгі вії,
Кохана осінь. Вірна, ніби смерть,
Печальна, ніби тінь повечорова, -
І в холоді зітха сумна діброва,
І невпізнанна бродить круговерть.
Моя пораднице на життьовім розпутті,
Остання хмарка з літньої грози,
Берізки, в жовті ( Read more... )

читала Осадчин вірш "боягузка" ... навіяло ( Read more... )

- Сьогодні ваша пара святкуєте золоте весілля! Як же вам вдалося так довго прожити разом?
- Просто ми жили в ті часи, коли речі лагодили, а не викидали.

( Read more... )

завжди вважала Маркіяна Шашкевича найгарнішим чоловіком в українській літературі.
ось тільки прижиттєвого портрету поета не лишилося. а існуючі зображення писані з його сина Володимира. втім, кажуть, вони були напрочуд схожі.
усний портрет Маркіяна подає Микола Устинович: “Шашкевич був середнього росту, тонкою будови і м'ягеньких рис лиця. Синє і ( Read more... )

       Історію загибелі цієї мужньої дівчини почув від одного з катів колишньої Станіславської (Івано-Франківської) тюрми. Час стер в пам'яті прізвище героїні, що знайшла смерть від його рук. Випадковість зустрічі з ним пов'язана з перебуванням в одному із желізноводських санаторіїв, де лікувався у 60-х роках.
      Може, колись, коли розкриються ті ( Read more... )

ось так Героїв Крут вшанували донецькі патріоти
http://borysfen.livejournal.com/87446.html

"В піднятому кутику вуст немов застрягло гірке міркування: що наше життя? Як блиск на небі, як черешневий цвіт..." (М. Коцюбинський, Тіні забутих предків)


( Read more... )