...
Те, що відбувається, виходить за межі здорової реальності. Сенсу щось коментувати немає. Чорні діри. Писала, мов гірше нема куди? Як гірко помилялася. Втім,решта життя котиться like a rolling stone. І якщо все вдасться-запишу тут як досвід.А ні- як спогад. Та й взагалі...Якби ви знали як внутрішньо важко. Але, коли втримався за нитку життя ось вже кілька разів,дивитися звіддалі на згасання-гірше власних мук. Як радісно й гірко чути щодень обіцянку "Я тебе дочекаюсь". Як холодно й вогко.