Про бомжів і брехунів
Журнал ІМХО опублікував мою статтю про деякі аспекти євроінтеграції України.
Євросоюз - це не абстрактна зона «економічного процвітання» і «високого рівня добробуту». Європейський добробут, якому так заздрять більшість українців, є тільки наслідком глибоких суспільних процесів, верхівкою айсберга. Прихована ж частина айсберга (дев’яносто відсотків, кажуть океанологи) - це величезна законодавча база, яка регулює більшість сфер життя у країнах - членах ЄС. На практиці для країни-кандидата це означає марудний процес реформування національного законодавства і пересадження на національний ґрунт європейських постанов і директив. Вісім посткомуністичних держав Центрально-Східної Європи на шляху до членства мали «засвоїти» три тисячі директив і близько ста тисяч сторінок «The Official Journal of the European Union». Замість привабливих гасел про «європейську націю» і «європейський рівень життя» - роки, якщо не десятиліття, «чорної» бюрократичної роботи. Замість палких передвиборчих промов - сотні щоденних дрібненьких кроків, кожен із яких повільно, але невпинно наближає до мети.
Принагідно піарю ІМХО та його редактора serge_turbo . Я з ними знайома поверхово, але їхній сайт дуже гарно намальований і періодично викладає food-for-thought-ні статті на наукові теми. Заходьте якось туди - попереджую, вийти буде непросто.
Євросоюз - це не абстрактна зона «економічного процвітання» і «високого рівня добробуту». Європейський добробут, якому так заздрять більшість українців, є тільки наслідком глибоких суспільних процесів, верхівкою айсберга. Прихована ж частина айсберга (дев’яносто відсотків, кажуть океанологи) - це величезна законодавча база, яка регулює більшість сфер життя у країнах - членах ЄС. На практиці для країни-кандидата це означає марудний процес реформування національного законодавства і пересадження на національний ґрунт європейських постанов і директив. Вісім посткомуністичних держав Центрально-Східної Європи на шляху до членства мали «засвоїти» три тисячі директив і близько ста тисяч сторінок «The Official Journal of the European Union». Замість привабливих гасел про «європейську націю» і «європейський рівень життя» - роки, якщо не десятиліття, «чорної» бюрократичної роботи. Замість палких передвиборчих промов - сотні щоденних дрібненьких кроків, кожен із яких повільно, але невпинно наближає до мети.
Принагідно піарю ІМХО та його редактора serge_turbo . Я з ними знайома поверхово, але їхній сайт дуже гарно намальований і періодично викладає food-for-thought-ні статті на наукові теми. Заходьте якось туди - попереджую, вийти буде непросто.