<Але чи готові українці так само рішучо й безповоротно проголосувати за цей шлях?>
Якби це питання постало в 91-му,думаю, українці віддали б за евроінтеграцію стільки голосів, скільки й за незалежність. Спочатку люде ще були дресировані, натаскані (принаймні зовні) на моральний кодекс будівника комунізму, - але, коли відпала необхідність тюремної дисципліни, виявилося, що в суспільстві давно мертва мораль і атрофовані навички до елементарної самоорганізації. Така і влада, а інакшою вона бути не могла - плоть від плоті...
Тепер ніхто нікому не вірить: не вірять потенційним лідерам, які б могли організувати бодай якісь первинні осередки, бо "вони всі однакові"; не вірять владі, бо вона себе показала. Тепер просто зі злості й через апатію, мабуть, одностайно не проголосували б... Тим більше що скільки піднялося б бруду й брехні з боку зацікавлених у статус кво.
все правильно, проблема євроінтерації України залежить насамперед від України. ми самі себе загнали туди де ми є, самі й маємо вийти, або не вийти. на сьогодні, такої мети в нашої політтусовки насправді й не було ніколи. не потрібно воно їм, одна пустопорожня тріскотня, тому й до світла в тунелі все дальше. поки повністю не вимре ця підла захланна бидлоеліта, і на їх місце не заступить ваше покоління, жодного кроку в сторону ЄС зроблено не буде. чи буде ваше покоління політиків краще, хто зна, я про це вже не дізнаюсь.
"проблема євроінтерації України залежить насамперед від України"
я б сказала навіть, що проблема євроінтеграції України залежить від ВНУТРІШНЬОЇ політики України. насправді, процес євроінтеграції - це не просто домовленості міністрів закордонних справ. це нагода зробити генеральне прибирання практично в усіх сферах внутрішнього життя (і в промисловості, і в освіті, і в екології, і так далі). і ви маєте рацію - сучасна урядова верхівка такого прибирання робити не збирається, і ніколи не збиралася. замість провадити прагматичні "єврореформи", Кучма цілувався з Берлусконі, а Ющенко - з Качинським.
Comments 9
<Але чи готові українці так само рішучо й безповоротно проголосувати за цей шлях?>
Якби це питання постало в 91-му,думаю, українці віддали б за евроінтеграцію стільки голосів, скільки й за незалежність. Спочатку люде ще були дресировані, натаскані (принаймні зовні) на моральний кодекс будівника комунізму, - але, коли відпала необхідність тюремної дисципліни, виявилося, що в суспільстві давно мертва мораль і атрофовані навички до елементарної самоорганізації. Така і влада, а інакшою вона бути не могла - плоть від плоті...
Тепер ніхто нікому не вірить: не вірять потенційним лідерам, які б могли організувати бодай якісь первинні осередки, бо "вони всі однакові"; не вірять владі, бо вона себе показала. Тепер просто зі злості й через апатію, мабуть, одностайно не проголосували б... Тим більше що скільки піднялося б бруду й брехні з боку зацікавлених у статус кво.
Reply
(The comment has been removed)
Reply
ми самі себе загнали туди де ми є, самі й маємо вийти, або не вийти.
на сьогодні, такої мети в нашої політтусовки насправді й не було ніколи.
не потрібно воно їм, одна пустопорожня тріскотня, тому й до світла в тунелі все дальше.
поки повністю не вимре ця підла захланна бидлоеліта, і на їх місце не заступить ваше покоління, жодного кроку в сторону ЄС зроблено не буде.
чи буде ваше покоління політиків краще, хто зна, я про це вже не дізнаюсь.
Reply
я б сказала навіть, що проблема євроінтеграції України залежить від ВНУТРІШНЬОЇ політики України. насправді, процес євроінтеграції - це не просто домовленості міністрів закордонних справ. це нагода зробити генеральне прибирання практично в усіх сферах внутрішнього життя (і в промисловості, і в освіті, і в екології, і так далі). і ви маєте рацію - сучасна урядова верхівка такого прибирання робити не збирається, і ніколи не збиралася. замість провадити прагматичні "єврореформи", Кучма цілувався з Берлусконі, а Ющенко - з Качинським.
Reply
Reply
Leave a comment