Летучие ритмы
Так захотелось простора -
и чтоб никаких травм,
И чего-то такого простого -
как прорастание трав,
И чего-то такого дивного -
как музыка
без дураков
И слова -
хотя б единого!
Но чтоб на веки веков.
*.
Ох какие мы все гении!
Напасешься ли венков?
Только что же там останется
по прошествии веков?
Пригляделись, поостыли мы -
эволюции нема.
Так, стишки довольно милые,
Паутиночка ума.
*
И вырастают поколенья -
они не знали тишины.
Страшней всех летоисчислений -
война, войною, до войны!
И снова каннибалы в силе -
утрат людских не отрыдать.
Что сберегли мы,
что скопили
чтоб нашим детям передать?
*
Миры иные в небесах ночных -
Там пустота за серебром и чернью!
А может быть, мы светимся для них?
А может, мы им звездочка вечерняя?
*
Режимы хунты и претории
менялись. Вечны лишь народы
Решетки - что ж -
канва истории.
На чем же вышить лик свободы?
*
Черный сон веков не сбудется -
что пройдет, а что забудется,
что уснет, а что разбудится.
Черный сон веков не сбудется...
(Перевод Светланы Соложенкиной)
*
Простору
простору
простору
і щоб ніяких травм
і чогось такого простого
як проростання трав
і чогось такого дивного
як музика
без блазенств
І слова
хоча б єдиного
що мав безсмертний сенс
*
Ох які усі ми генії
не настачишся вінків
Тільки що ж це там за постаті
там
у далечі віків?
Порівнявши
перевіривши -
еволюції нема
Так
нічого
милі віршики
павутиночка ума*
*
І виростають покоління
котрі не чули тишини
О найстрашніше з літочислень -
війна війною до війни!
І вже новітні канібали
і втрат людських не одридать
Що вберегли ми
що надбали
щоб дітям в спадок передать?!
*
Десь там планети в просторі без меж
Яка сумна у безвісті ночівля!
А може ми їм світимося теж?
А може ми їм зіронька вечірня?
*
Режими хунти і Преторії
Минало все
лишалися народи
А грати що ж
це канва історії
Треба ж на чомусь вишити
обличчя свободи
*
Чорний сон віків не збудеться
що мине
а що й забудеться
що засне
а що й розбудиться
Чорний сон віків не збудеться
Предыдущие посты о поэтессе:
https://fem-books.livejournal.com/502945.htmlhttps://fem-books.livejournal.com/2210596.html