СС
Іноді мені здається, шо Фєдя вважає мене експертом в усьому, крім медицини, ясен пєнь. Починаючи від "де в цьому магазині продаються якісь-там ніштяки?", мовби я там працюю, чи "які кофти модні?", ніби гуглити чоловічу моду - найулюбленіше дозвілля моє, закінчуючи зовсім академічними знаннями. питає все. тут не я така розумна в його очах. просто багато в чому він як Кандид Вольтера. Проснувся вчора після чергування в реанімації і давай питати в мене, шо я знаю про свідомі сни.
Коли питання ставиться прям от так "а шо ти знаєш...", значить шось про них знає він, і скупо знать не збирається, а тріпатиме все, що взнав.
- "Шо дійшов до цього в Кастанеді?" - недавно почав його читати. Там про СС можна багато начитатись, не лекцій, слава еманаціям.
А нє. Не дійшов. Якийсь паціент в реанімації дав почитати йому статтю про ці штуки. Більше того існувати почав якийсь листочок з автором і назвою книги про це, який Фєдя все одно правда забув на роботі (1,5 літри горілки на трьох, єслішо).
От вже ніколи не думала, що тугий і, здавалося б, зовсім фіолетовий до езотерики Фєдя зацікавиться свідомими снами. Хоча й те, що він почав читати, для мене було чи не потрясінням. ФЄДЯ ЧИТАЄ НЕ ПРО МЕДИЦИНУ. Мір рухнул.
Вобщєм, про СС у нас вийшла цілковито світська розмова, а не полеміка знатоков. Похвастати нічим прікладним комусь з нас на цьому попріщі. Але встановили, що задатки є в обох. І ніхуйові задатки. Єслішо, прізнаки задатків (з різних джерел): розуміння, що сон - це сон,сон уві сні та тяжке пробудження (не після цього, а взагалі). Я багата на сон уві сні і розуміння, що сон є сном. Фєдя взагалі при такому розумінні шось міг у своїй тій реальності міняти. А ще розказав, що іноді тяжко прокидається. Вже бодрствує, але тіло відмовляється шось робити. Я його поздоровила з тим, що він є щасливим обладатєлем сонного параліча. Короче, шось поржали, потім відволіклись на акромегалію - теж поржали. Повернулись до СС. Вирішили, що можна розпрощатися з власним дахом і плутати реальність зі сном. Та ну і хулі - вирішили - будем страннікамі вічності, власного мікрокосму. Вічність - дура.
Та потрапити в неї можна не одразу бєз псіхотропних, годи трєніровок. Треба вічно думати про СС перед сном і просто, вести щоденник снів, аналізувати їх. Ну і прочая муть, що зветься "роботою над собою". Один чолов"яга з ютюбу нам з Фєдєю розказав, що треба внєзапно проснутись у такий час, коли тілу явно мало сну. Пробувати взлетіти, робити нєєстєтвєнні інші речі або щось уявляти з закритими очима. І тіло буде у відключці, а свідомість встане і почне ходити по кімнаті з невимовним жахом.
Схоже, це кінець цього запису. Буде інший nbsp;
Коли питання ставиться прям от так "а шо ти знаєш...", значить шось про них знає він, і скупо знать не збирається, а тріпатиме все, що взнав.
- "Шо дійшов до цього в Кастанеді?" - недавно почав його читати. Там про СС можна багато начитатись, не лекцій, слава еманаціям.
А нє. Не дійшов. Якийсь паціент в реанімації дав почитати йому статтю про ці штуки. Більше того існувати почав якийсь листочок з автором і назвою книги про це, який Фєдя все одно правда забув на роботі (1,5 літри горілки на трьох, єслішо).
От вже ніколи не думала, що тугий і, здавалося б, зовсім фіолетовий до езотерики Фєдя зацікавиться свідомими снами. Хоча й те, що він почав читати, для мене було чи не потрясінням. ФЄДЯ ЧИТАЄ НЕ ПРО МЕДИЦИНУ. Мір рухнул.
Вобщєм, про СС у нас вийшла цілковито світська розмова, а не полеміка знатоков. Похвастати нічим прікладним комусь з нас на цьому попріщі. Але встановили, що задатки є в обох. І ніхуйові задатки. Єслішо, прізнаки задатків (з різних джерел): розуміння, що сон - це сон,сон уві сні та тяжке пробудження (не після цього, а взагалі). Я багата на сон уві сні і розуміння, що сон є сном. Фєдя взагалі при такому розумінні шось міг у своїй тій реальності міняти. А ще розказав, що іноді тяжко прокидається. Вже бодрствує, але тіло відмовляється шось робити. Я його поздоровила з тим, що він є щасливим обладатєлем сонного параліча. Короче, шось поржали, потім відволіклись на акромегалію - теж поржали. Повернулись до СС. Вирішили, що можна розпрощатися з власним дахом і плутати реальність зі сном. Та ну і хулі - вирішили - будем страннікамі вічності, власного мікрокосму. Вічність - дура.
Та потрапити в неї можна не одразу бєз псіхотропних, годи трєніровок. Треба вічно думати про СС перед сном і просто, вести щоденник снів, аналізувати їх. Ну і прочая муть, що зветься "роботою над собою". Один чолов"яга з ютюбу нам з Фєдєю розказав, що треба внєзапно проснутись у такий час, коли тілу явно мало сну. Пробувати взлетіти, робити нєєстєтвєнні інші речі або щось уявляти з закритими очима. І тіло буде у відключці, а свідомість встане і почне ходити по кімнаті з невимовним жахом.
Схоже, це кінець цього запису. Буде інший nbsp;