Про Ригу. Частина четверта. Сутінки
Я готовий влаштовувати на її вулиці страйки,
лише б бути ближче до її ніжності й люті
і слухати її постійні байки
про те, з ким вона спить і кого вона любить.
І тут так взагалі несподівано я другий день підряд пишу про одне і те саме місто.
Просто це останній пост про поїздку в Литви і Латвію минулої зими. Фотки оброблені, фотки скинуті на зйомний диск. треба завершити цю епопею і в блозі. Отож Рига. Похмура, передсутінкова, холодна , зимова Рига.
Рібятки двинули по магазинам, а я щоб не заважити їм ниттям, ну і ваще - це не наші методи вирушив бродити. Взагалі -то моєю метою був Будинок Науки ( Схожий, але набагато більш відомий Совєти побудували у Варшаві), але до нього я і близько не добрався. Не розрахував я якось, що Рига набагато північніше Києва, і темніє тут раніше .
Але гульнув трошки набережною Даугави.
Вийшовши на набережну побачив Вантовий міст, який дуже нагадує Московський, що в Києві ( правда?). Подумав зробити коло. Перейшовши на правий берез по Кам'яному мосту, назад повернутися по Вантовому.
І кстаті дя. За фоточки вибачте. 20 зі знаком "мінус", пасмурно, періодичний сніг, вологість під 95 %... не сильно сприяють якості фоток.
Кам'яний міст і Національна бібліотека Латвії.
Весело і задорно пиляю до мосту по набережній.
Який прикольний кольоровий будинок на іншому березі.
помітили, кста. як рибаки відмічають лунку? Щоб не провалився хто раптом.
Ялинка різдвяна позує на фоні Домського собору.
Все таки збираюся йти на лівий берег.
А он тей самий Будинок Науки, до якого я збирався, але так і не добрався.
Знаменита Ризька телевежа. В тумані дуже загадкова і нагадує космічний корабель. На передньому плані - Залізничний міст.
Бібліотека наближається.
Перебрався на інший берег) Уіі)
Он вона історична частина. Виділяється звичайно ж шпиль Собору Святого Петра.
Вид на старе місто.
Висоточка в центрі кадру спаганила історичний силует(((
Гуляючи виявив, що остаточно на лівий берег я не перйшов. Я знаходився на якомусі мисі... чи молі... чи півострові... кароч вода виявилася з обох сторін:)
З цієї сторони виж на Ризький замок набагато симпатичніше, ніж з історичної частини.
Все тей же Собор св. Петра. Домінуй і принижуй все навколо. Дя.
Модернова бібліотека, старі будинки, готель "Реддісон".. все в одну лінію)
Місце де я йшов виявилося якимось чи парком сучасного мистецтва, чи арт територією. під снігом не дуже зрозуміло. але проступали дивні скульптури. багато арткабаків на дебаркадерах. Закритих на зиму, звичайно.
А мене очікува нежданчик. Виходу до Вантового мосту не було. Вода. По льоду йти я не ризикнув. Тож довелося повертатися назад.
Знову в старому місті.
Місце раніше займали склади річкових портів. Специфічна архітектура. Багато чого залишилося старовинного.
Повз міст йду.. до ринку.. ні РИНКУ.
Центральний ризький ринок - один з найвидатніших шедеврів світової архітектури першої половини 20 століття. Неможливо не помітити ці ажурні гігантські павільйони, домінуючі над центром міста.
Комплекс споруд ринку створювався з 1923 року, після того, як Ризька дума прийняла рішення про створення міського продовольчого ринку. До речі, створення ринку було запропоновано ще самим Джорджем Армістедом, градоначальником Риги, ще до війни, в 1910 році, але, звичайно, війна змусила відкласти плани.
Влада міста прийняли геніальне рішення придбати ангари для дирижаблів, кинуті Залізної дивізії німецької армії під час відступу. Ці ангари находіліісь в Вайнеде. Уряд розглядав можливість використовувати їх для латиських ВВС, але розумним людям з думи прийшло в голову чудове рішення, яке створило цей шедевр, який змінив назавжди вигляд міста.
Зрозуміло, павільйони ангарів були перероблені. Точніше, збережені повністю лише верхні ферми ангарів для дирижаблів. Стіни були зведені із залізобетону і цегли. Окремі елементи були зроблені в стилі арт-деко.
Будівництво ринку завершено в 1930 році. Комплес урочисто відкритий 2 листопада 1930 року.
Під кожним павільйоном знаходяться склади з морозильними камерами і підземними тунелями, про які в місті ходять моторошні історії.Зокрема про студента архітекурного факультету,який провалив сесію і був замурований - згідно з давнім традиціям, в стіні павільйону для того, щоб павільйони простояли вічно.
Раніше тут навіть була побудована коротка залізнична гілка для доставки продуктів від естакади до павільйонів.
Територія ризького ринку 5,7 гектарів. Довжина службового тунелю, що сполучає всі павільйони в напрямку від вул. Гоголя до вул. Маскавас - 337 метрів, тоді як загальна довжина всіх підземних переходів ринку майже 2 з половиною кілометри
Нині поряд з ринком знаходиться автовокзал з такими милими нашому серцю маршрутками ( я не жартую), розрослася торгівля і за межами павільйонів. Але чистенько).
В середині ринку я і залишився чекати темноти, щоб зробити нічні фото міста (про це був окремий пост). Спочатку випив кави у відділі форуктів/овочів, потім пивка у відділі з рибою). Коли ж стемніло пішов фоткати нічну Ригу...
Це був останній пост ( про ту поїздку. бо нові квитки вже є) про Литву і Латвію. Але в мене тут в загашниках ще дофігіща цікавого. Не перемикайтесь)
Про Каунас
Про прибалтійське вуличне мистецтво Про Клайпеду. Частина перша. Нічна.
Про Шауляй. Гора хрестів
Про Клайпеду. Частина друга.Місто
Про Ригу. Частина перша. Непривітна
Про Бауський замок
Про Ригу. Частина друга. Нічна
Про Ригу. Частина третя. Старе місто.
Оригінал публікації ось туточки