Про прибалтійське вуличне мистецтво
Життя красиве, коли кольорове,
Значить получилося, дякувати Богу.
Якщо все сіре і кольору бракує,
Тоді біда... хіба що намалюєш.
Коли мені ліньки обробляти купу фотографій. а написати щось хочеться, вуличне мистецтво завжди прийде на допомогу). Свиня, тобто я, завжди знайде своє болото. От і в крайню поїздку в Прибалтику минулими вихідними трошки зафоткав. Хоча особливо і не шукав.
Першою нашою зупинкою стала "столиця литовців" ( не плутати зі столицею Литви) став Каунас.
Зустрів він нас страшним морозом і взагалі був транзитним пунктом в Крайпеду, тож Старим містом ми погуляли пару годин тільки. Фоточка зверху з Каунасу, також.
А це перша зустріта в Литві інсталяція)
Неподалік від Каунаського замку великий і якісний мурал.
Кажу ж неподалік). Зверніть увагу на прикольну гойдалку).
Десь поряд ще такий малюнок на стіні.
Трошки підгулявша аплікація.
А це вже Клайпеда. Місто відоме не муралами, а маленькими пам'ятниками. Але то тема окремого посту. А поки така от розмальована будка).
А цей мурал намалювали в 2014 році і приурочено його до фестивалю джазу, який тоді тут проходив.
А це граффіті в центрі Риги, власне єдиний великий мурал знайдений мною в столиці Латвії. Не кажу, що їх немає. Просто ми бродили здебільшого старим містом.
Чим не вуличне мистецтво? Вдосконалення смітників на новорічному ярмарку.
Правильний ресторанчик.
Скетч на водостоку.
Стовпчику холодно. Вишивка національна латвійська. В них як і в нас на цьому пунктик.
Бродячи навколо ріки Даугави надибав баржу, яка влітку є мабуть якимось мистецьким сквотом.
Яйце біля входу
Стрибун у воду. Чудово виглядає при - 15 за Цельсієм.
Підземний перехід біля Залізнодорожнього мосту.
Неподалік від центрального рижського ринку багатоквартирний будинок.
На сьогодні все. Про саму подорож розкажу потім. Буде цікаво. Не перемикайтесь).
Оригінал публікації ось туточки