Крім історичної пам’яті про Дунайську монархію, Австрію підштовхують до Сходу Європи абсолютно актуальні причини.
Австрійці, звісно, не дотягують за рівнем культурного консерватизму до інших народів Європейського Сходу, наприклад, до поляків, але відчутно виділяються в ЄС. Фактично законодавство, спрямоване на захист нормальної родини і проти збочень, діяло до 1990-х років. Утім, австрійці все одно лишилися далеко не такими толерантними, ніж більшість мешканців ЄС. Градус «ксенофобських» та націоналістичних настроїв давно є в Австрії досить високим.
У країні ніколи не існувало моди на проросійські настрої (на відміну від Німеччини), радше навпаки. Наприклад, спадкоємець австрійських монархів Отто фон Габсбург, що донедавна відігравав серйозну політичну роль не тільки в Австрії, а й у Європі, був палким супротивником вже путінскої РФ.
До того ж значна частина європейських еліт (зрозуміло, що не йдеться про політиканів або олігархічні клани) може звернути увагу на Схід як певний осередок консервативної стабільності. Потенційно Східний простір набагато міцніший з точки зору як агресії зовні, так і міжрасової катастрофи, яка загрожує ЄС. Тоді як ми фактично можемо отримати нове потужне джерело, з якого формування Балто-Чорноморської Співдружності буде черпати сили та ресурси.
Нещодавні рішучі фрази австрійського канцлера про припинення дії Шенгену для нелегалів можуть бути першою ластівкою радикального геополітичного завантаження та перетворення серцевини колишньої «Дунайської монархії» на західний полюс Балто-Чорноморського простору.
http://vk.com/id40985756?w=wall40985756_8519%2Fall