Слухач філософських курсів Львівського університету й учень місцевої греко-католицької семінарії Маркіян Шашкевич 15 лютого 1830 року пішов із двома товаришами до ресторану. Потім зайшли до кав'ярні. У келії, де семінаристи мали безкоштовне житло, повернувся помітно захмелілим. Через це за кілька днів його виключили із семінарії...


( Read more... )

У міжвоєнній Польщі, до якої належали й українські Галичина та Волинь, продаж алкоголю був монополією держави. Собівартість літри горілки становила 60 грошів. Держава викуповувала її по 1 злотому 10 грошів. А продавала по 12 - 13 злотих. Попри такі ціни пили в країні багато - тільки у Львівському воєводстві щороку випивали майже 3 мільйони літрів ( Read more... )

Організований Гнатом Хоткевичем "Гуцульський Театер" об'їхав навесні 1911 року всю Галичину. Особливий фурор трупа, складена зі звичайних мешканців прикарпатських сіл,  викликала у східній частині краю, населеній переважно поляками. Акторами театру були звичайні мешканці прикарпатських сіл, більшість з яких навіть не вмили читати.


( Read more... )

Ох і порозписували про "этот День Победы"... У кожного своя думка, кожен щось бачив інше. З радістю хвалюся, що на місці всіма обмусоленої стрілянини на вулиці Личаківській (деякі сайти написали "Очаківській") було лише три журналіста - я і фотографи "Газети по-українськи" Павло Паламарчук і "Українських новин" Василь Трухан. Фотка першого з ( Read more... )

- Якщо бабак побачить свою тінь, весна буде пізня, - каже працівник Львівського еколого-натуралістичного центру Віктор Червоний. На Стрітення тут проходить традиційний "День бабака".

Бабаки Мишко і Маруся не хочуть вилазити зі своєї хатини-нори. Віктор Червоний знімає з хатки дах. Бабаки опираються, пищать.

- Бабак побачив тінь. Доведеться терпіти ( Read more... )

Сьогодні, готуючи один матеріал, переглядав "Калєндар Гуцульський" на 1937 рік. Товстенька книжечка, писана виключно гуцульським діалектом - вже від цього під час читання постійно хочеться посміхатися. Кілька глянцевих вставок з якісними портретами президента Польщі, маршалка польського війська і ще якихось там "шишок". Багато статей про господарку ( Read more... )

( Read more... )

У нашому сімейному архіві зберігається з десяток старих документів. Переважно акти на землю, друковані на машинці, завірені маркою із одноголовим білим орлом - часів міжвоєнної Польщі. Є і кілька старіших - ще з часів царату. Написані від руки, на марці чорний двоголовий орел або царська корона. Родина наша походить із Антонівки Горохівського ( Read more... )

Розпорядження про копання оборонних ровів президент Львова Станіслав Островський видав 26 серпня 1939 року - за шість днів до початку Другої світової. ”Теперішній момент вимагає від усіх громадян приготування на випадок облоги міста, - ішлося в документі. - Львів повинен приготувати відповідну кількість ровів забезпечення перед авіаційними ( Read more... )

 “Батьківщина - не територія, а сума подвигів і звершень!” Такий епіграф красується на шапці газети “Наша батьківщина”. Газета виходить у Львові, але в тій же шапці вказано - “всеукраїнська”. Тираж - двадцять тисяч примірників. Продаються в кіосках. Засновник і видавець - Василь Семен. Випусковий редактор - Світлана Семен. Такий собі сімейний медіа ( Read more... )