Організований Гнатом Хоткевичем "Гуцульський Театер" об'їхав навесні 1911 року всю Галичину. Особливий фурор трупа, складена зі звичайних мешканців прикарпатських сіл, викликала у східній частині краю, населеній переважно поляками. Акторами театру були звичайні мешканці прикарпатських сіл, більшість з яких навіть не вмили читати.
- Редактор "Вядомостий Ілюстрованих" у Кракові подарував на памнєтку одному з наших аматорів скрипку, - згадував учасник трупи Петро Шекерик-Доників. - У Бохни на сцені він грав при ватрі опришка. Мижи опришками зчєпиласи бійка. Він верг скрипку під смерічку на сцені тай пустивси розривати ту бійку. А другий аматор, що грав також опришка и біг так само розривати тоту штучьну бійку, ни зоздрів ту скрипку тай настолочів ногов. Скрипка лиш хрупла. А той аматор єк зувидів, шо той другий розтолочів йиго скрипку, то зачєв таки правдиву бійку. Ледви ми їх розірвали тай утихомирили. А публика била тай била нам оплесками, думаючи, шо то наші артисти потрафили так славно вивести бійку на сцені.
Більше про гуцулів-театралів читайте в завтрашньому журналі "Країна" (з Ліною Костенко на обкладинці).