Скажу відверто: мені ніколи не подобались католики, мене завжди дратувала їхня штучність та відокремленність від національного духу, мені ріже вухо догмат про непогрешимість папи римського та його "титул" голови християн, хоча він всього-навсього, по факту, звичайний єпіскоп-перший серед рівних свого часу. Можна досхочу дискутувати про їхні переваги та недоліки, але не можна не погодитись з одним - католицька та православна церкви, не дивлячись на продажних церковників, залишались одним з останніх в Європі форпостом здорового консерватизму. Інститут церкви(я маю на увазі традиційний інститут, бо різноманітні ліберальні протестанти спрямовуються в інтимно-пішохідному напрямку) залишився ледь не єдиною офіційною установою, який відкрито засуджував содомію та різноманітні збочення, прямо та безкопромісно стверджував родинні цінності та важливість традицій.
Бенедикт 16 був консерватором, і йому дуже не пощастило з часом перебування на папським престолі. Його попередники з середньовіччя навіть уявити не могли в нічному страхітті, коли понтифік буде вибачатись за критику ісламу. А Бенедикту довелось, тому що за фактом нетолерантності до іншої думки ліберізм не знає собі рівних. І важко собі уявити, якого тиску зазнавав панзер-папа(а саме так його прозвали) з боку різноманітних толерастів. Він відкрито виступив проти одностатевих шлюбів. Він висловив те, на що не стало духу в його попередника Іоана Павла 2, тобто визнання проблеми наявності збоченців в католицькій церкві. Слід віддати належне - на відкрите визнання цієї вагомої проблеми не зважився жоден православний патріарх. Але він був зразковим консерватором. Він чхав на псевдоєвропейські цінності, які прямо суперечили християнській моралі. Християнин не повинен дотримуватись людських законів, для нього має існувати тільки Закон Божий і крапка!
Панзер-папа пішов, і наче в унісон загальному духу гнилого лібералізму вспливли претенденти на папський престол - канадієць та два африканці. Для повного щастя не вистачає ще лезбійки-китаянки, та гоміка спідозника! А що? Це ж так толерантно. І в дусі часу буде наприклад причащатись не вином та хлібом, а бананами з кокосовим молоком.
В 15 сторіччі одним католицьким монахом було зроблено пророцтво про те, що останнім папою римським стане африканець, а потім прийде антихрист(який,доречі, за Біблією буде іудеєм), тож, беручі до уваги загальну тенденцію примирення з різноманітними збоченнями та рівноправ'ям, готуємось до вирішальної битви добра зі злом!
83!