Роздуми грішника частина 1.На День Святого Миколая ми не даруємо подарунків-ми б’ємо морди аріанам
День св. Миколая вже пройшов, але ідея цієї невеличкої нотатки залишилась.
Важко знайти в православному світі людину, яка взагалі нічого не знає про святителя. Чудотворець,подарунки, покровитель мандрівників - перші слова, що асоціюються з цим славетним священослужителем. Народився на теріторії сучасної Туреччини в місті Патара. При хрещенні явив своє перше диво - весь обряд маленький святитель простояв без підтримку в купелі. Виховувався в християнських традиціях. Коли померли батьки - роздав майно бідним та присвятив себе церкві. В принципі стандартний(прости Господи) набір якостей святого. Але.... чи замислювались ви коли-небудь про питання такого шанування св. Миколая серед християн? Дозволю собі висловити свою думку щодо цього питання.
Св. Миколай був взірцем священослужителя. Він був тим, чий образ має за долі секунди вспливати в пам’яті при слові єпіскоп. Святитель ніколи не боявся казати правду в очі сильним світу цього, за що власно і провів чималий проміжок свого життя в місцях позбавлення волі того часу.
Я не буду перегружати нотатку докладним наведенням благих справ святителя, все це дуже легко знайти. Але вдумайтеся - якою щирою вірою та сміливістю наділена людина, яка дізнавшись про бєспрєдєл з боку влади(я нагадую, що це період, коли гоніння на християн ще не вщухли) приходить до місцевого правителя і твердо, нахабноі голосно видає йому щось накшталт:"Вася!Ти не прав!" та ще й з’являється йому у ві сні з відвертими погрозами(стаття 129 КК). 99 відсотків населення України не може, а він міг.
Він не стерпів пургу, що ніс з трибуни єретик Арій і останньому було щиро та з любов’ю прописано в щі!(хуліганка чистої води).
Багато церковників уникають розмов про побиття цього єретика, а даремно, бо закон людський вторинний перед законом Божим, і вразумляти грішника необхідно всіма доступними методами, навіть мордобоєм.
А взагалі...сумує моя грішна душа дивлячись на сучасне суспільство та згадуючі мальовничі багаття святої інквізиції.
Далі буде....
Важко знайти в православному світі людину, яка взагалі нічого не знає про святителя. Чудотворець,подарунки, покровитель мандрівників - перші слова, що асоціюються з цим славетним священослужителем. Народився на теріторії сучасної Туреччини в місті Патара. При хрещенні явив своє перше диво - весь обряд маленький святитель простояв без підтримку в купелі. Виховувався в християнських традиціях. Коли померли батьки - роздав майно бідним та присвятив себе церкві. В принципі стандартний(прости Господи) набір якостей святого. Але.... чи замислювались ви коли-небудь про питання такого шанування св. Миколая серед християн? Дозволю собі висловити свою думку щодо цього питання.
Св. Миколай був взірцем священослужителя. Він був тим, чий образ має за долі секунди вспливати в пам’яті при слові єпіскоп. Святитель ніколи не боявся казати правду в очі сильним світу цього, за що власно і провів чималий проміжок свого життя в місцях позбавлення волі того часу.
Я не буду перегружати нотатку докладним наведенням благих справ святителя, все це дуже легко знайти. Але вдумайтеся - якою щирою вірою та сміливістю наділена людина, яка дізнавшись про бєспрєдєл з боку влади(я нагадую, що це період, коли гоніння на християн ще не вщухли) приходить до місцевого правителя і твердо, нахабноі голосно видає йому щось накшталт:"Вася!Ти не прав!" та ще й з’являється йому у ві сні з відвертими погрозами(стаття 129 КК). 99 відсотків населення України не може, а він міг.
Він не стерпів пургу, що ніс з трибуни єретик Арій і останньому було щиро та з любов’ю прописано в щі!(хуліганка чистої води).
Багато церковників уникають розмов про побиття цього єретика, а даремно, бо закон людський вторинний перед законом Божим, і вразумляти грішника необхідно всіма доступними методами, навіть мордобоєм.
А взагалі...сумує моя грішна душа дивлячись на сучасне суспільство та згадуючі мальовничі багаття святої інквізиції.
Далі буде....