Співатиму Богові псалми поки буду жити...

Aug 26, 2010 09:14

 Я починаю бути схожою на осінь: потрохи опадаю. Але все це з усмішкою.

Довго-довго собі замріювала якого б то життя хотілося, а воно бере і робиться як собі хоче. Тримаюся за Бога як за дельфіна в морі і вірю, що випливу на тихі води.

Нас так сильно люблять. Вірю, що точно буду щасливою з Ним. І дякую всім, хто розуміє безумовно, приймає невідкладно, плаче щиро, помагає з радістю, вітає з надією.

Я в надійних руках.                                                        

зміни, мрії, Львів

Previous post Next post
Up