(no subject)

[chita_i]

“Для примітивної людини світ наповнений демонами та таємничими силами, яких вона боїться; для неї вся природа одухотворена цими силами, які насправді є ніщо інше, як її власні внутрішні сили, спроектовані у зовнішній світ. Християнство і сучасна наука дедемонізіровалі природу, що означає, що європейці послідовно вбирають демонічні сили зі світу в самих собі, постійно завантажуючи ними своє несвідоме. У самій людині ці демонічні сили повстають проти удаваної духовної несвободи християнства. Демони прориваються в мистецтво бароко: хребти згинаються, з’являються копита сатира. Людина поступово перетворюється на уробороса, нищівницю самої себе, в образ, який з давніх часів був символом людини, одержимої демоном. Першим закінченим прикладом цього типу є Наполеон.

Німці проявляють особливу слабкість перед лицем цих демонів внаслідок своєї неймовірної сугестивності. Це виявляється в їх любові до підпорядкування, в їх безвольній покірності наказам, які є тільки іншою формою навіювання. Таке відповідає загальній психічній неповноцінності німців, наслідком їх невизначеного положення між Сходом і Заходом. Вони єдині на Заході, хто при загальному виході із східного утроби націй, залишалися довше всіх зі своєю матір'ю. Зрештою вони відійшли, але прибули надто пізно, тоді як мужик (the mujik) не рвався звільнитися взагалі. Тому німців глибоко крає комплекс неповноцінності, який вони намагаються компенсувати манією величі: «Am deutschen Wesen soil die Welt genesen» («Німецький дух врятує світ»)."

Карл Густав Юнг

http://monocler.ru/karl-yung-demonov-privlekayut-massyi/