Як соціально-культурна група антижлобістів визначає жлобство і характеризує жлобів?

[chita_i]

Продовження
Еволюція термінів: хто такі жлоби і як вони заважають

Погані жлоби: Who Is Asking?

Подивимося тезисно що на цю тему говорить речник антижлобістів Антон Мухарський.

Найбільш філософськи узагальнено:

Перший витяг: хвилина 14:00 запису лекції.
«…ця деградація вона триває, я можу зараз зануритися у те, що олігархам потрібна дешева

Comments

[game_in_white]

відмінність між дорогою дизайнерською сумкою і її дешевою копією для мене несуттєва, бо відображає лише прірву між соціальними статусами. якби та або той, котрих називають жлобами, могли дозволити собі ту дорогу сумку, вони би її купили, скоріш за все. вимагати, або очікувати, щоби він/вона не симулювали її наявність, означатиме, що ми хочемо, аби він/вона змирилися зі своїм статусом кво.

[chita_i]

не в тому проблема, чи можуть вони придбати ту сумку, а в тому, що взагалі її хочуть!

[game_in_white]

=) а хто ж її не хоче? той, хто її має?
ми можемо хотіти а) сумку від шанель б) копію сумки від шанель
якщо ми відмовляємося від першого - значить у нас є вибір, ми собі її можемо дозволити
якщо відмовляємося від другого - значить ми не можемо дозволити собі купити справжню, і вдаємо, ніби не хочемо її мати зовсім. скромно. навіть трохи бунтарсько але нещиро.
чому жлобом вважається хтось, хто женеться за копією, а не той, хто витрачає на оригінал тисячі?

[ukrfan]

жлобство взагалі не має відношення до гонитви за сумками, і Мухарський мав на увазі зовсім інше. Він не казав, що жлоб - той, хто женеться за підробками, він каже, що жлоб сам - підробка.

[ukrfan]

Я не зовсім розумію, про що питання.
Якщо погодитись з авторським визначенням жлоба (з яким я не згідний), то люди-підробки були завжди, тоталітарний режим тут ні до чого.

Якщо давати своє власне визначення, то жлоб - це людина агресивно-малокультурна, т.зн. не лише малокультурна, а задоволена тим, що вона така, як є, і вважаюча, що саме таким має належати життя. Таких людей привів до влади Жовтень, їм належало життя 72 роки, тому в усіх постсовкових краях їх більш ніж досить. Ніхто їх не винищує, навпаки, ми їх бачимо кожен день, навіть у Раді та владі.

Негативна суспільна думка про жлобів корисна усім, хто жлобом не є, і навіть самим жлобам - бо дає шанс усвідомити своє жлобство.

[chita_i]

Я не зовсім розумію, про що питання.
Якщо погодитись з авторським визначенням жлоба (з яким я не згідний), то люди-підробки були завжди, тоталітарний режим тут ні до чого.

А мені сподобалось таке наближення, хоча з вашим визначенням я погоджуюсь також повністю. Але воно на поверхні. А от визначення Мухарського пояснює, звідки береться таке явище. Яка його внутрішня природа (у всякому разі, часткова).

Ніхто їх не винищує, навпаки, ми їх бачимо кожен день, навіть у Раді та владі.

Це тому що їх продовжує породжувати система. Винищувати треба не жертв, якими є ті жлоби, а тоталитаризм. Тоді жлоби зникнуть. У деяких культурах це є важчим за інші. Москалям важче, вважаю, ніж українцям.

Негативна суспільна думка про жлобів корисна усім, хто жлобом не є, і навіть самим жлобам - бо дає шанс усвідомити своє жлобство.

Так, усвідомити корисно, але вони того не робитимуть (дивись параграф 2 свого коментарю: " жлоб - це людина агресивно-малокультурна задоволена тим, що вона така, як є", тому, гггг). З якого дива вони почнуть рефлексувати, якщо

[o_teren]

Мені ваше визначення сподобалося набагато більше, ніж все, наговорене Мухарським. (Бо в нього якась видатна каша вийшла, імхо).

[chita_i]

Про кашу важко не погодитись. Справа у тому, що я не мала часу продовжити думати над сказаним. Але для себе я вивела, якщо коротко, що там потрапляють таки великі шматки москальсько-центричного дискурсу. От наприклад: коли говорять що жлоб - це жмот, тобто людина не готова ділитися СВОЇМ (питання є з ким?), то я зразу згадую по асоціації (не знаю, наскільки доречній) отую вічну москальську претензію до "хахлів" "що не з'їм то понадкусую", мілкість зрадницької душонки, та іншу брехню щоб панувати. І тут сразу ясно, хто є людським втіленням цих міфічних жлобів: українці. Коли він говорить, що жлоб - це хам (тут, мабуть, у випадку з начальством йдеться), бо рівних хамів вони самі пошлють куди подалі, і згадується фільм про джаз, на який я запізнилася коли була у Київі і тому подивилась тільки кінець, то тут йдеться просто переміщення ієрархії у інше місце. Тобто, раніше вважалось, що сама головна абізяна сиділа у Москві, а потім стилягам стало ясно, що революція культури швидко йде у іншому місці, і їм своє начальство вже стало "