Зразок неканонічного))) критичного дискурс-аналізу, шановне студентство.
50% натовпу, що слухає передвиборчу промову кандидата у президенти, - насправді лиш чекає на концерт, що їй слідуватиме) це такий собі класичний підхід)))) 20% - як моя мама - просто проходили повз і тому, у відповідь на питання - то шо ж ти, мам, думаєш про виступ Порошенка?, ( Read more... )

Без жодної оцінки. Оцінок забагато. Фрагментарність життя. Фрагментарність війни. Фрагментарність. Що б я розповіла тому, хто ніколи не втрапляв у такий час ( Read more... )

Їжа й напої це задоволення, що б там не казали. Це й претензія, як то профітролі з ерл греєм перед фільмом, а чи смачна гусяча ніжка в напівтемній ресторації, томлені білі гриби, що пахнуть вогким лісом, і терпке вино, від якого слова застигають ліниво-несказаними. Це все свято, блиск, спомин, електрика, а є рецепти вічні, як то мій сьогоднішній - ( Read more... )

Трапляється віриш у свою виключність, надоригінальність. А потім у житті зустрічаєш людей, що одним лиш реченням, своїм парадним костюмом, штампами в закордонному паспорті чи вибором професії переконують тебе в зворотньому - ніколи тобі не стати таким як вони. Вони зважилися на інакшість, переступили видимі й не видимі, справжні й вигадані кордони ( Read more... )

Трапляється, за кінчик язика чіпляється якась фраза й постійно просковзує у речення, доречно й недоречно. У мене так було з "невыносимая легкость бытия". У той період я половину усього, що відбувалося на тлі моїх канікул так і підсумовувала - невыносимая легкость бытия. Не знаючи походження підсвідомо впійманої фрази, я дивувалася її унікальній ( Read more... )

Нещодавно я бачила щастя. На сонці, на простій дорозі на 40вому, з обох боків якої ростуть дикі яблуні і своїми волохатими листочками роблять тінь, спустивши обидві ноги з велосипеда, стояв хлопчик і злизував краплі морозива, що тануло й текло його брудними долонями. Морозиво було шоколадне, сонце було в зеніті, небо було серпневе і синє, асфальт ( Read more... )

Десь на березі річки, в потязі чи обіймах трапляються миті, коли думаєш, ніхто тебе не любить. Так буде завжди. Потім, якшо ти жінка - плачеш/п'єш/палиш, якшо ти чоловік - палиш/п'єш/плачеш і пригадуєш когось, хто таки точно і завжди ( Read more... )

Усе починалося банально. Я виспалася, потинялася по хаті, двічі-тричі пила чай, прочитала одну дипломну сидячи по-турецьки, зачесалася на іншу сторону, приміряла помаду, стерла й сіла написати просто блог. Про таке ( Read more... )

В мені забагато філософії і моралі, в мені забагато мене. Я старатимуся чим дужче не перетворити то все на казку для дітей, бо немає нічого гіршого за вже розжоване печиво. (І так, я ніколи не розмочую сухарі в чаї ( Read more... )

Сьогодні я прийшла до висновку, шо любов з першого погляду існує, не може не існувати, якщо слідувати давно перевіреним науковим принципам. Взагалі то, любов з погляду, навіть сімсот якогось, уявляється мені важко. Як казав милий Сократ (я жінка й можу дозволити називати собі Сократа милим))))), заговори, шоб я тебе побачив, от у що вірю я, ще ( Read more... )