все-таки аналогії кульгають,
і навіть приблизно назвати цю музику "шансоном",
як я це зробив, важко.
ось скажімо.
"це не я перетнув кордон, це кордон мене перетнув".
США забрали у Мексики вісім штатів -
і хто ж куди вторгся?
а якщо підемо в глибину століть - то ми, нащадки індіанців -
більші американці, ніж сини англо-саксів.
Click to view
або ось.
"Золота клітка."
Про мігранта, у якого вже діти говорять іншою мовою і не хочуть повертатися.
Click to view
про чувака, який "не забуде США, але повертається помирати на рідну землю".
Click to view
це таки не шансон...
***
Порфіріо каже, що не буде святкувати
200-ліття незалежності:
"Незалежності від кого? Ми просто поміняли собі господарів".
Одне діло для мене по стьобу набухатися текіли,
махати мексиканським прапором і кричати
"Viva México pinches gringos" -
а інше діло поставитися до цього серйозно.
фієста як анестезія для народу, - писав Октавіо Пас.
***
тим часом дочитую
Пополь Вух.
якщо моїх дітей у школі змушуватимуть читати Біблію,
незважаючи на відокремленість школи від церкви -
підкидатиму їм для балансу Коран, Пополь Вух або Упанішади :)