Матеріали до історії села Забір'я. Особливості мови.

[carabaas]

Особливостями мови забірців було вживання слів «гольє» замість «гілля», «шигольє»(або глиця) замість «хвоя», «коссе» замість «кісся», «костьє» замість «кістя». Звідси і своєрідна назва села «Забір’є»: подібне закінчення зустрічається лише в двох українських словах - «пір’є» і «міжгір’є». Казали забірці «мишів» і «грошів» замість «мишей» і «грошей», казали «одининцять», «двіста», «бєлий»; вживали двоїну, наприклад, казали - «дві корові» (але - «чотири корови»).

Ненаголошене «О» перед наголосом чітко вимовляли, як «У», наприклад, казали «пужар» замість «пожежа», «пуганий» замість «поганий». В основному ж мова забірців українська, лише за рідкими виключеннями - російська (в старого Пасинка, в Івана Торліна).