Щодо національного походження забірців, то воно різноманітне, тому, що сюди, за Великий Бір, тікали від кріпаччини люди з різних країв; частково це позначається на їх прізвищах: Лабунські - з полабських слов’ян, з Лаби (Ельби), Мазури (або Мазуревські) і Остролуцькі - з Польщі, Кузьму Руденка звали «поляк», Мотрю Сусло - «полька», Гижки і Приходьки - з Чехії (в словацькому селі Копчани, що коло міста Голич, є ціла вулиця, де живуть самі Гижки, «Hyrzka»), Шляхові - прийшли з-під Шепетовки, Сусли (Суслові) - це казахи з річки Уралу, що прийшли в Забір’є під час Пугачівського повстання; Наконечні, Хавілі і Руденки це втікачі з кантоністів Аракчєєвських військових поселень, Копили прийшли з Копилова, Татаренки - нащадки татар, за Пасинком з якихось причин держалось прізвище «турок».
По вопросу национальной принадлежности забирцив, то она разнообразна, потому, что сюда, за Большой Бор, бежали от крепостничества люди из разных краев, частично это сказывается на их фамилиях: Лабунский - из полабских славян, с Лабы ( Эльбы), Мазуры (или Мазуревськи) и Остролуцкие - из Польши, Кузьму Руденко звали «поляк», Матрю Сусло - «польк », Гыжко и Приходько - из Чехии ( в словацком селе Копчаны , что у города Голич, есть целая улица, где живут сами Гыжки, «Hyrzka»), Шляховіе - пришли из-под Шепетовки, Суслы - это казахи с реки Урала, пришедшие в Заборье при Пугачевском восстании; Наконечные, Хавили и Руденки это беглецы из кантонистов Аракчеевських военных поселений, Копылы пришли с Копылова, Татаренко - потомки татар, за Пасынком по каким-то причинам держалось прозвище «турок».