РЕМОНТ ВЗУТТЯ
Останнім часом я панічно боюся заходити до МАЙСТЕРЕНЬ РЕМОНТУ ВЗУТТЯ. Скільки їх не бачила, скрізь одне і те саме: в накурених приміщеннях сидять старі, як правило, зарослі і без перебільшення ЗАВЖДИ БЕЗ НАСТРОЮ дядьки. Та сьогодні змушена була це зробити, бо зима "на носі" і я вирішила зробити все для того, щоб вона не застала мене зненацька босою-голою=)) Заходжу - тут все по стандартному сценарію - в диму вже без настрою сидять ВОНИ (їх п"ятеро!). Одразу складається враження, наче зараз з"їдять мене разом з тим кульочком, в якому аж 2 пари взуття (більше 1 пари - здебільшого у них "хвора" тема=)))!!! "Мамачкіііііі! - думаю я, але втікати вже нема куди, ВОНИ вже мене запасли. "Я тут взуття...здати хочу... - "І шо??? (сказано було так, наче я не за адресою звернулася)" - "А кому можна ..?" - "Іди до останнього! (без кивка в певну сторону)" - "Прошу пана, А з якого боку у вас останній?"- Махнув рукою у певному напрямку.
Підходжу, дала одну пару - подивився, взяв, другу виймаю - починає просто РЕПЕТУВАТИ на мене: "Пані, ви думаєте, ви одна в мене така! В мене роботи багато, до кінця тижня вистачить!!!" - "Та мені "не горить", коли зробите - тоді й буде, поза чергою я лізти не хочу. Але, якщо не маєте часу на другі, то залишаю вам тільки одні. Другі забираю, зараз десь інакше здам..." Видирає в мене з рук другу пару: "Давайте сюди, зроблю!" - "Ну то коли мені до вас прийти?" - "ЗАВТРА післяобіду! - і ШВИРЯЄ мої шкіряні чобітки на підлогу." Я в шоці, в мене щелепа ледве не відвисла - спочатку каже, що роботи багато, не хоче брати 2 пари (хоч я вважаю, що це - його заробіток), потім видирає в мене те взуття і ще й швиряється ним.
Як би то роз"яснити ситуацію, що склалася: набивав собі ціну чи як?
P.S. Боюся, щоб ті чоботи мене потім не покусали за ноги, коли їх взуватиму=))