-
Dream, evoked by chattering of ethics lecturer
Her eyelashes are razorblades. She sits in the auditorium. Thoughts wandering elsewhere. Suddenly the silence that surrounds her gets louder, almost unbearably, trying so hard to deafen me. She sits there - half-turned to me. In the middle of all this noise her eyelashes jerk down, chopping off things she contemplates thoughtlessly. I'm ( Read more... ) -
Паніка і фанат жратви в Манчестері Juan Faixal
Ніж розсікає повітря, кожна ложка рису - оголений нерв, це як питати
себе, чи це твоя параноя врятувала тебе від кулі, це як намагатися
розчути її шепіт і знову допускати найдурнішу помилку. Це все просто
кліше, це фільм Тарантіно на велетенському екрані, вимкнений вентилятор
під стелею. Проте він міг би ліниво обертатися, такий плаский. Приносять
( Read more... ) -
(Untitled)
Мистецтво поетичне
Вдивлятися у річку де час змішується з водою
і згадувати, що і час - теж ріка,
знати, що всі ми губимося немов річки
і що і обличчя випадкових перехожих пропливають як вода.
Відчувати, що безсоння - це просто ще один сон
якому сниться, що не спить він, а смерть,
що наше тіло врешті-решт приборкає - це лиш та смерть,
що кожну ніч ( Read more... ) -
(Untitled)
Хорхе Луїс Борхес
Злива
Вже вечірнє небо прояснилося раптом
То дбайливо злива хмари розігнала.
Пролилась чи ллється. Злива - то забава,
І в серцях минулим та вода живе.
А хто чув як дощ, бувало, пада
Як йому дарунок доля зробить
І трояндою його життя відродить
Вмить багрянцю полонить принада.
Злива ця засліплює дзеркала
І прикрасить заспані квартали
( Read more... ) -
Сartouche
Алтарь твоего тела
требует новых жертв.
И пока Вселенная ищет ответа на риторический вопрос
изгиба бровей
ты ногтями раздираеш спину Времени. -
After such pleasures de Julio Cortázar
Цієї ночі, шукаючи твої вуста
на чужих вустах
я майже спромігся повірити в них, бо так
і ця моя ріка
наосліп штовхає мене до іншої жінки
занурює мене між свої повіки,
як же гірко пливти в небуття
аж до країв сну
розуміючи, що сон цей
лиш жалюгідний раб,
який з посмішкою
приймає фальшиві монети.
Загублена, забута чистота, як хочеться
звільнитись від
цього болю ( Read more... ) -
Габріель Гарсіа Маркес "Північний Вітер"
Я бачив його лише одного разу в Бокаччо - модному кабаре в Барселоні, за кілька годин до його смерті. Він був заляканий бандою шведських молодиків, які намагалися забрати його з собою о другій ночі щоб продовжити вечірку в Кадакесі. Їх було одинадцять, і розрізнити їх було справжньою проблемою: і хлопці і дівчата видавались однаковими - усі мали ( Read more... )
