Помаранчева дівчинка
Як же мені подобається клімат цієї країни і Кіото зокрема! Так, зима ― холоднюча і пронизливо-вітряна, а літо ― волого-парке і аж надто спекотне. Але з іншого боку ― мабуть, небагато у світі країн, у яких можна 8 листопада по обіді сидіти на вулиці в футболці і приймати сонячні ванни.
А ще я ходю під враженням від “Помаранчевої дівчинки” Юстейна Ґордера. Яка ж ловка книжка! Дуже рекомендую усім, хто ще не читав. Тепер я: а) ствердився в намірі колись обов'язково відвідати Севілью (з'явився цей намір після “Кожи для барабана” Переса-Реверте) і б) пильнуватиму на вулицях Кіото Помаранчеву дівчинку (хоча, оскільки з помаранчами в Японії не дуже, вона, скоріш за все, триматиме в руках великий пакет яблук із префектури Аоморі).
Яблучна дівчинко, я увесь напоготові! Упевнений, що ми побачимося вже зовсім скоро. Ти здивуєшся, але я навіть знаю одне місце на півночі Кіото, де продаються смачнючі яблука. Великі, тверді і соковиті. Такі, що хочеться їсти їх разом із хвостиками.
А ще я ходю під враженням від “Помаранчевої дівчинки” Юстейна Ґордера. Яка ж ловка книжка! Дуже рекомендую усім, хто ще не читав. Тепер я: а) ствердився в намірі колись обов'язково відвідати Севілью (з'явився цей намір після “Кожи для барабана” Переса-Реверте) і б) пильнуватиму на вулицях Кіото Помаранчеву дівчинку (хоча, оскільки з помаранчами в Японії не дуже, вона, скоріш за все, триматиме в руках великий пакет яблук із префектури Аоморі).
Яблучна дівчинко, я увесь напоготові! Упевнений, що ми побачимося вже зовсім скоро. Ти здивуєшся, але я навіть знаю одне місце на півночі Кіото, де продаються смачнючі яблука. Великі, тверді і соковиті. Такі, що хочеться їсти їх разом із хвостиками.