А місяць все такий же
І молодик, і повен,
Це я до того, що сьогодні (точніше, вже вчора) був повний місяць, до того ж зараз вересень, а значить - цей місяць найпрекрасніший протягом усього року, і ним треба інтенсивно милуватися. В храмах буддистських і синтоїстських проводять всякі заходи, здійснюють ритуали і місяцем милуються, пересуваючись на човнах по ставках чи річках, споживаючи солодкі японські пундики і запиваючи їх зовсім несолодким зеленим чаєм.
Саме про заходи в таких храмах питали мене туристи, бо хотіли провести час корисно і плідно. Я їм усякого порозказував, розпрощався і пішов мостом Четвертої вулиці понад річкою Камо в напрямку театру Кабукі - Мінамідза, до речі, десь тут кабукі і народилося більше 500 років тому.
Пішов, а там поруч із Мінамідза магазин виробника солодощів японських, оскільки пляшка з чаєм у мене вже була, виникла гостра необхідність купити до нього щось. Глибоко задумався, бо пропонували пундика з цьогорічними каштанами з району Тамба, а це - знаменитий в Кансаї смак!, і пундики “споглядання місяця”, з двома видами бобової пасти. Думав-думав, а тоді туристи потурбували знову, бо вони, бачте, вже купили всі вітаміни в універмазі і мчали в напрямку Ґіона. Поспиталися, що я тут, тобто там, забув, я пояснив, що не можу вибрати між двома пундиками, вони сказали, що про таке можна задумуватися тільки в Японії, і пішли купувати собі чай у комбіні.
Зрештою переміг пундик місяцеспоглядальний, бо ж вересень і місяць-місяченько. Гармонію смаку з чаєм він створив неперевершену.
І серпик, і рогалик, і місяць, як діжа.
(Кому цікаво, недолуге фото повного місяця поміж хмар є у моєму фейсбуці) This entry was originally posted at http://brovary84.dreamwidth.org/197277.html. Please comment there using OpenID.
Це я до того, що сьогодні (точніше, вже вчора) був повний місяць, до того ж зараз вересень, а значить - цей місяць найпрекрасніший протягом усього року, і ним треба інтенсивно милуватися. В храмах буддистських і синтоїстських проводять всякі заходи, здійснюють ритуали і місяцем милуються, пересуваючись на човнах по ставках чи річках, споживаючи солодкі японські пундики і запиваючи їх зовсім несолодким зеленим чаєм.
Саме про заходи в таких храмах питали мене туристи, бо хотіли провести час корисно і плідно. Я їм усякого порозказував, розпрощався і пішов мостом Четвертої вулиці понад річкою Камо в напрямку театру Кабукі - Мінамідза, до речі, десь тут кабукі і народилося більше 500 років тому.
Пішов, а там поруч із Мінамідза магазин виробника солодощів японських, оскільки пляшка з чаєм у мене вже була, виникла гостра необхідність купити до нього щось. Глибоко задумався, бо пропонували пундика з цьогорічними каштанами з району Тамба, а це - знаменитий в Кансаї смак!, і пундики “споглядання місяця”, з двома видами бобової пасти. Думав-думав, а тоді туристи потурбували знову, бо вони, бачте, вже купили всі вітаміни в універмазі і мчали в напрямку Ґіона. Поспиталися, що я тут, тобто там, забув, я пояснив, що не можу вибрати між двома пундиками, вони сказали, що про таке можна задумуватися тільки в Японії, і пішли купувати собі чай у комбіні.
Зрештою переміг пундик місяцеспоглядальний, бо ж вересень і місяць-місяченько. Гармонію смаку з чаєм він створив неперевершену.
І серпик, і рогалик, і місяць, як діжа.
(Кому цікаво, недолуге фото повного місяця поміж хмар є у моєму фейсбуці) This entry was originally posted at http://brovary84.dreamwidth.org/197277.html. Please comment there using OpenID.