ДН Токійського вокзалу
Учера йому виповнилося рівно 100 рочків, і з такої нагоди пані JR - Залізниця Східної Японії випустила пам’ятні безконтактні картки із зображенням відреставрованої нещодавно будівлі станції - з червоної цегли (будівля, але не картки). Тираж - усього 15 тисяч, одна картка - 2000 ієн.
І, хоча працівники станції і відганяли бажаючих стояти в черзі, вона сама собою з’явилася більше ніж за добу до початку продажів (8 година ранку 20 грудня, зрештою час посунули на 45 хвилин через велику кількість людей). Тоді бажаючих стало непристойно багато - 9 тисяч, і продаж карток було призупинено, коли відновлять - не повідомляють. Школяр із Токіо вишикувався о 5-30 ранку 19 грудня, і купив картку першим.
А осьо пишуть, що картки вже з’явилися у продажу на інтернет-аукціонах, ціна - по 100 або 200 тисяч. То хтось розумний зробив ставку у скількись там мільярдів ієн, доведеться людині, що продає, заплатити скількись-мільйонний податок з прибутку, якщо вона дійсно хоче продати. Думаю, історія матиме продовження.
Мені ще пригадалося, як у Токіо вишиковуються за айфонами щороку - там узагалі все починається за кілька днів, люблять японці стояти у чергах. Але насправді не тільки японці - у зв’язку із слабкою ієною за айфонами радісно шикуються і китайці, які купують їх сотнями і перепродують удома, маючи зиск на кожному по кілька сотень долярів.
This entry was originally posted at http://brovary84.dreamwidth.org/183093.html. Please comment there using OpenID.
І, хоча працівники станції і відганяли бажаючих стояти в черзі, вона сама собою з’явилася більше ніж за добу до початку продажів (8 година ранку 20 грудня, зрештою час посунули на 45 хвилин через велику кількість людей). Тоді бажаючих стало непристойно багато - 9 тисяч, і продаж карток було призупинено, коли відновлять - не повідомляють. Школяр із Токіо вишикувався о 5-30 ранку 19 грудня, і купив картку першим.
А осьо пишуть, що картки вже з’явилися у продажу на інтернет-аукціонах, ціна - по 100 або 200 тисяч. То хтось розумний зробив ставку у скількись там мільярдів ієн, доведеться людині, що продає, заплатити скількись-мільйонний податок з прибутку, якщо вона дійсно хоче продати. Думаю, історія матиме продовження.
Мені ще пригадалося, як у Токіо вишиковуються за айфонами щороку - там узагалі все починається за кілька днів, люблять японці стояти у чергах. Але насправді не тільки японці - у зв’язку із слабкою ієною за айфонами радісно шикуються і китайці, які купують їх сотнями і перепродують удома, маючи зиск на кожному по кілька сотень долярів.
This entry was originally posted at http://brovary84.dreamwidth.org/183093.html. Please comment there using OpenID.