Про богів та язичництво
Бог - то, можна сказати, об'єднувальний термін для позначення Творчої сили та її частин, які також прийнято називати богами/богинями. Ця творча сила є всюди, усе наповнює... А власне боги, як персоніфікація тих чи інших виявів творчої сили - то архетипи свідомості, поза нашою свідомістю їх просто не існує. Саме тому можна сказати, що нам підвладно створювати чи вибирати своїх богів, або ж не вибирати нікого/нічого. То важливий аспект: не боги нас вибирають, а ми вибираємо їх...
Врешті решт, хто є бог? То є я, то є ти, то ми всі у нашій єдності, адже ми всі насправді єдине ціле...
Боги - то також уособлені постаті наших предків, духів, які пішли у невидимий для нас світ і нам або помагають, або щось інше. Ми можемо з ними спілкуватися, взаємодіяти. Але це не господарі наші, ми не їх раби, адже, раз вони не існують поза нашою свідомістю, то ми не раби самі собі (хіба, настільки слабкі, аби бути рабами самі собі, своїм вигадкам та фантазіям).
Бог у різних релігіях, особливо у монотеїзмі (християнство, юдаїзм, іслам тощо) - то просто обожнене поняття людського еґо, яке вигадали одні для контролю інших. У язичництві загалом справа є іншою...
Язичництво - не просто ідеологія чи релігія, а спосіб мислення, спосіб життя. Язичництво - то позитивний, життєрадісний спосіб життя. Язичництво не можливо от так взяти і "прийняти", до нього можна прийти тільки самостійно. Цей рух може тривати постійно, є просто рубіж, коли стаєш язичником, але пізнавати світ, аби більш гармонійно з ним жити, можна все життя...
Нема єдиних обрядів, нема єдиної ідеології, але є єдине стремління до правди та гармонії у світі... Кожен з нас може помилятися - то є природно, але кожен має рухатися далі, до досконалості. Це і є язичництво - рух до досконалості...
Язичництв стільки, скільки язичників - так зручно...
Нема добра і зла, адже у природі такого нема. То все пізня вигадка частини людей. А раз у природі нема таких понять, то і не має бути у живому суспільстві...
_ _ _
2011-08-11
Борис Явір Іскра
із листа подрузі
Врешті решт, хто є бог? То є я, то є ти, то ми всі у нашій єдності, адже ми всі насправді єдине ціле...
Боги - то також уособлені постаті наших предків, духів, які пішли у невидимий для нас світ і нам або помагають, або щось інше. Ми можемо з ними спілкуватися, взаємодіяти. Але це не господарі наші, ми не їх раби, адже, раз вони не існують поза нашою свідомістю, то ми не раби самі собі (хіба, настільки слабкі, аби бути рабами самі собі, своїм вигадкам та фантазіям).
Бог у різних релігіях, особливо у монотеїзмі (християнство, юдаїзм, іслам тощо) - то просто обожнене поняття людського еґо, яке вигадали одні для контролю інших. У язичництві загалом справа є іншою...
Язичництво - не просто ідеологія чи релігія, а спосіб мислення, спосіб життя. Язичництво - то позитивний, життєрадісний спосіб життя. Язичництво не можливо от так взяти і "прийняти", до нього можна прийти тільки самостійно. Цей рух може тривати постійно, є просто рубіж, коли стаєш язичником, але пізнавати світ, аби більш гармонійно з ним жити, можна все життя...
Нема єдиних обрядів, нема єдиної ідеології, але є єдине стремління до правди та гармонії у світі... Кожен з нас може помилятися - то є природно, але кожен має рухатися далі, до досконалості. Це і є язичництво - рух до досконалості...
Язичництв стільки, скільки язичників - так зручно...
Нема добра і зла, адже у природі такого нема. То все пізня вигадка частини людей. А раз у природі нема таких понять, то і не має бути у живому суспільстві...
_ _ _
2011-08-11
Борис Явір Іскра
із листа подрузі