ЦЕРА ТА ПИСАЛА СТАРОДАВНІХ СЛОВЯН
«цера, сиріч дерев'яна табличка з воском для записування чогось - терміново, але ненадовго. Середньовічний блокнот. І ... писала - стрижня для нанесення на церу (або бересту) букв.»
на знимці - цера та писала з словянського міста Раддуш (до 11 ст). писала кістяні знаходять на Руяні (Рюґені), Новгороді, а також на інших словянських поселеннях та краях. датуються вони 9-10 ст, тобто, часом, коли до насильницької християнізації тих (в тому числі, і наших) земель було ще 100-200 років. свідчення арабів, германців, знахідки різних рунічних та подібних до рунічних письмен вказують на те, що словяни ще до християнізації знали грамоту, вміли писати та читати. про що згадують і самі християни (як православні, так і католицькі). навіть більше - слова "книга", "читати", "писати" та інші, повязані з писемною передачею відомостей мають спільне словяно-балтійське походження. не могло в мові існувати слово на позначення явища дійсності, якого нема. тобто, якась писемність у балто-словян була ще на етапі мовної спільності (5-6 ст до нової ери).
на знимці - цера та писала з словянського міста Раддуш (до 11 ст). писала кістяні знаходять на Руяні (Рюґені), Новгороді, а також на інших словянських поселеннях та краях. датуються вони 9-10 ст, тобто, часом, коли до насильницької християнізації тих (в тому числі, і наших) земель було ще 100-200 років. свідчення арабів, германців, знахідки різних рунічних та подібних до рунічних письмен вказують на те, що словяни ще до християнізації знали грамоту, вміли писати та читати. про що згадують і самі християни (як православні, так і католицькі). навіть більше - слова "книга", "читати", "писати" та інші, повязані з писемною передачею відомостей мають спільне словяно-балтійське походження. не могло в мові існувати слово на позначення явища дійсності, якого нема. тобто, якась писемність у балто-словян була ще на етапі мовної спільності (5-6 ст до нової ери).