Тетяна Горицвіт «Міські пригоди лісової шишки»
Категорія - для малечі
Вік основної аудиторії - 5-10 років
Жанр - екологічна казка
Мова видання - українська
Оцінка авторів проекту
Тетяна Горицвіт. Міські пригоди лісової шишки. - К. : Авіаз, 2018. - 128 с.
Екологічні казки нині в тренді, але написати справжню екологічну казку, яка б не була моралістичною, а навпаки захоплювала читача, надзвичайно непросто. Ця ж книга, на мою думку, відповідає найвищому стандарту якості у пригодницькій літературі.
Так, саме у пригодницькій, а не казковій, бо текст захоплює з перших слів, він багатогранний, складний, з гумором і тонкою психологією. Тут достатньо і філософії, але вона прописана так, щоб її могли сприйняти діти навіть без додаткових пояснень дорослих.
Ось як, наприклад, тут мудра Сова пояснює, як влаштований живий світ: "У кожного в цьому світі є своє місце: у Гір, у Річок, у Дерев, у Птахів, у Звірів і в Людей. Що було б, якби Горам забажалося стати на місце Річок або якби Дерева перебігли з Лісу в Степ? У світі зчинилися б гармидер і хаос. У кожного є своя робота і свої обов'язки: Мами мають доглядати своїх Діток, а Татусі їх охороняти, Дощ - поливати всяке Зело, а Вітер - ганяти Хмари. Що сталося б, якби Мами покинули своїх Дітей, а Дощ перестав зрошувати Дерева і Квіти водою? Велика журба і глибока печаль охопили б тоді Землю. У кожного є свої здібності, і всяк має потурбуватися про їхній належний розвиток і знайти їм гідне застосування. Якщо Птахи народилися зі срібними горлечками, вони повинні співати, якщо Жабки з'явилися на світ із пружними лапками, вони мусять стрибати" (С.15-17).
Але це не обмеження здібностей народженням. Зовсім ні! Особливо коли мова про людей. Потрібно зрозуміти, хто ти є, який твій талант, й обов'язково знайти можливість розвинути його. Й іноді таланти і покликання можуть бути дуже незвичними для інших, як у цій книзі, котра навчає не боятися бути собою. І тоді у такого персонажа або й людини точно є особлива, непроста, але дуже важлива доля.
Мудра Сова - це просто неймовірний образ не лише для дитячої літератури. Вона не повчає, а ставить питання, відповіді на які треба буде знаходити самостійно. Такою є справжня мудрість, тому над її словами варто замислитися і дорослим: "Хто може сіяти Насіння? - почала Сова своє друге філософське повчання. - Той, хто його має: той, кому воно було дане від народження і хто зростив його в собі задля інших. Що може таїти в собі Зерно? Воно несе Зародок: майбутню крислату Сосну, або струнку Берізку, або яскраво-веслу Кульбабку, або натхненну Пісню, або добру Справу. Куди треба сіяти Зерно? Туди, де воно прийметься. Не можна кидати Зерно на гранітні плити і в камінні душі" (С.18).
Але не лише Сова мудра у цьому творі, не менш мудра вчителька. Ось як вона каже своїм учням: "Призначення людини - помітити все, що є живим, і підтримати його, побачити живе у на перший погляд неживому, а не залишати після себе непридатне для життя середовище" (С.109). Це наче діалог між розумними і відповідальними.
Ліс, в якому мешкає головна героїня Соснова Шишка, - не просто місце. Це спільнота, де тварини, птахи і навіть рослини підтримують одне одного. У них навіть є своя міфологія, як то про Золотий Жолудь Бажання, який виконує тільки справді важливі мрії, і чарівну папороть.
Усі лісові мешканці прагнуть уникати зустрічей з людьми, бо як не триматися подалі, якщо для всього живого одна з найгарніших галявин лісу - "Галявина сонячної музики", а для городян - "місцина для пікніків" (С.3). Самі розумієте, що з тою галявиною люди роблять і як до природи ставляться:
"- Ой, не оминути лиха, - скрушно зітхнув Пеньок.
Він мав усі підстави для такого песимістичного прогнозу, бо вже не раз туристи підсмалювали йому правий бік, розкладаючи багаття занадто близько від нього" (С.4).
І наслідки не змусили довго на себе чекати: "Бджілки подалися збирати мед деінде, Пташки відлетіли подалі, Камінчики припали до землі, Травичка принишкла, Гусенички розповзлися, Ящірки розбіглися, Білочки причаїлися глибоко в дуплі, а Зайці дременули в лісову гущавину" (С.3).
А кілька років тому лихі люди взагалі висипали на Галявині Сонячної Музики отрутохімікати, і тільки завдяки самовідданості і відвазі Самоскида Рено, який також є одним з головних героїв цієї історії, вдалося уникнути непоправного.
Лише невелика Соснова Шишка не сховалася, бо була незвичайна, смілива, і дуже хотіла дізнатися про людей більше, побачити їх на власні очі. Так Шишка зустрічає дівчинку Ліну, яка виявляється чуйною і доброю. Бо не всі люди погані, і про це в книзі часто наголошується. Всі люди різні, і тому старша дівчинка у родині нудиться на природі і не може розстатися зі своїм mp3-плеєром, а "дорослі чоловік та жінка і старша дівчинка не вбачали особливої різниці між пікніком на галявині й обідом у літньому кафе на міській вулиці" (С.5).
Це ущербний світогляд, і наскільки він шкідливий навіть для самих людей, у творі постійно підкреслюється, коли протиставляється багатий світ природи і часто обмежений світ людей.
Люди переймаються негігієнічністю природи та як би не забруднитися, і все їм нецікаве і звичайне. І коли згодом читачі дізнаються, що батьки Ліни розлучилися, це не викликає подиву: люди, які живуть не за законами гармонії, навряд можуть довго зберігати гармонію у власній родині. Але дівчинка не зненавиділа татка, у якого тепер нова родина, навпаки - вона співчуває хворому Ромчику, якого сприймає як брата, і причина цієї незрозумілої хвороби у діяльності людей, але про це трохи згодом.
Ліна ж, яка знайшла Шишку, зовсім не байдужа: вона бачить, відчуває, фантазує, розуміє, і саме тому Шишка може з нею спілкуватися. І це не казкове припущення, бо людям з відкритими серцями і в реальності світ відкривається. А Шишка вчить свою нову подругу бачити світ ще краще, ніж вона вміє, розуміти цінність життя і не втручатися в буття інших, бо цим можна завдати значної шкоди, якщо сприймати щось як свою потенційну власність. Тому, наприклад, і не можна забирати з галявини "білий Камінчик", бо по ньому вночі "Світлячки перевіряють яскравість своїх ліхтариків" (С.6).
Ліна все розуміє з першого разу: "- Он як, - стиха промовила Ліна і зашарілася. Їй стало соромно, що вона поводилася у Лісі, як у супермаркеті, коли просила маму купити все, що їй забагнеться" (С.8).
Та з дівчинкою Шишка пробула зовсім недовго, не дали батьки забрати "їжачка", як назвала свою нову подружку мала фантазерка. І тому Шишка вирішує знайти Ліну в місті, а це дуже нелегко. Та Шишка винахідлива і смілива, відчайдушна, розумна і дуже добра. Одним словом, справжня розвинена особистість, на яку хочеться бути схожими.
Очима Шишки ми бачимо людський світ, відкриваючи часто незнайомі грані і втрачені нами, надто "цивілізованими", смисли. І при цьому, все, що трапилося з Шишкою, - вир захоплюючих пригод. Звичні для нас швидкісні траси, як виявилося, є смертельно небезпечними для тварин і птахів. Кільце банки з-під пива, викинутої з вікна автомобіля, може легко поранити ящірку і стати капканом. А їжачок може задихнутися у викинутому в парку поліетиленовому пакеті...
Але, як побачимо згодом, таке ставлення до природи - не остаточний вирок людям, і саме родина Ліни потім робитиме дуже багато, аби природу врятувати. Отже, люди можуть змінюватися, і це також важливо зрозуміти якомога раніше і про себе, і про інших.
І дуже важливо, що Шишка не чекає на чиюсь допомогу чи підказку, якщо вона бачить щось неправильне чи небезпечне, то прагне вирішити проблему самостійно, і це теж дуже важливий досвід.
"Мегаполіс неприємно вразив Шишку своїм гамором, метушнею, біганиною. Вона була незвична до міського повітря, і їй важко дихалося. Шишка співчутливо розглядала міські Дерева, Листочки яких густим шаром вкривав сірий пил.
"Треба буде попросити Дощика частіше мити цих страждальців", - подумала Шишка" (С.35).
Вона піклується і про людей, наприклад, коли серед піску, в якому будуть гратися діти, знаходиться уламок скла, Шишка першою пропонує пересіяти пісок, щоб діти не поранилися. Але ж це люди розбили щось у кар'єрі чи на березі річки, що згодом може завдати шкоди їхнім власним дітям. Немає дій без наслідків - і це ще одна важлива ідея цієї книги.
А яка неймовірно складна ситуація з конфліктом Моря і людей! Щоб не сталося біди, люди змушені завалювати берег бетонними триногами, спотворюючи його. Але ж це було б зовсім непотрібним, якби раніше люди не спиляли сосни, які своїм корінням той берег тримали. Таким чином у творі показаний взаємозв'язок явищ.
Та найбільшим лихом є сміттєзвалище, яке постійно розростається. Це те, що може знищити самих людей, а вони того не розуміють. Тут вже не обійдешся словами, бо проблема надто велика, і тому все, що стосується сміттєзвалища, описується жорстко, щоб читачі відчули величину небезпеки, яка загрожує не лише героям твору, але і всім нам. Наприклад, так розповідає про себе Шишці одна з постраждалих від звалища: "Щодо мене - то зовсім інша справа, - відказала Ворона. - І річ тут навіть не в тому, що я осліпла, бо здуру побудувала гніздо надто близько від цього смердючого місця і місяць за місяцем, рік за роком необачно труїлася його токсичними випарами, поки геть не витруїла собі очі... Річ у тім, що я не маю, кого шукати, як ти. Животію отут, нікому не потрібна, лише зрідка моя давня Подруга Чайка провідує мене, ото й усе" (С.77).
Так само від нерозумної людської "діяльності" потерпають і земля, і море, і ліси, і луки... А на людей чекає ще більше горе. Сміттєзвалище отруїть і вб'є тисячі людей, воно вже непомітно це робить. І щоб здолати лихо, мало зрозуміти, що відбувається, треба негайно діяти! Та подолати проблему можливо тільки спільними зусиллями, а такому об'єднанню теж треба вчитися з юного віку. І це ще важливіше, ніж навчитися сортувати сміття і побудувати сміттєпереробний завод, хоча і без того всього не обійтися.
Велике значення має і те, що природа і живий світ не протиставляється технологіям і механізмам, як це часто буває у творах на екологічну тематику. У сучасному світі таке протиставлення буде тільки на шкоду, як бачимо на прикладі діяльності Грети Тунберг, яка насправді не рятує світ, а цілеспрямовано його нищить. А в цій книзі щирим другом Шишки стає автомобіль, якого звуть Самоскид Рено, і це просто чудовий образ самодостатнього, порядного і сміливого дорослого.
Цікаво також, що люди, які добре знають свою справу, і не нищать, а створюють щось чи ремонтують, добре розуміють і відчувають і світ, і ті ж самі автомобілі.
А от з дітьми все набагато складніше: деякі піклуються про природу, люблять її, а для інших закинути шишку у смітник - то просто неймовірно весела гра. От і бачимо протистояння живого світу і суспільства споживання та ігор, яке будують для себе егоїсти, зовсім не думаючи про наслідки.
Та оскільки дівчинка Ліна навчилася добре розуміти світ і діяти, допомагаючи всьому живому, наскільки на те у неї є можливості, то для Ліни також може статися диво. Вона доторкнеться до лісової магії, яка сприймається як справжнє чарівництво. Як тут не згадати, що коли по-справжньому віриш, диво приходить у твоє життя.
Її життя - гарний приклад усвідомленого вибору свого майбутнього. Тому не дивно, що під впливом Ліни і її вчительки саме діти очолюють екологічний рух у мегаполісі, що згодом розповсюджується далі. Щоправда для того знадобилося досить багато часу, бо в реальності нічого не відбувається без праці і в одну мить.
Але світ споживання буде ще не раз нагадувати про себе, прагнучи повернути втрачених людей, як це відбулося і з нашою героїнею, коли вона хотіла врятованого їжачка не відпустити, а забрати до живого куточка, як це зробили з хворими вороною і чайкою, і це неабияк додає твору психологічної реалістичності.
Ліна змінюється і змінює дорослих, і не лише своїх власних батьків, хоча їх першими: "Можливо, хтось (той, хто зірвав би квітку папороті і потім у ній розчарувався) лише зневажливо скривився б від такого рецепта, проте Лінин татко уже не був таким. Він дуже змінився, спостерігаючи за тим, як його діти залюбки бавляться Сосновою Шишкою і як вони перестали канючити різні яскраві речі в супермаркеті, що робили раніше. Отож татко щовечора власноруч замочував сирі гречані зернятка - чарівні пірамідки, потім ретельно промивав їх, а тьотя Ніна приносили їх Ромчикові на тарілочці. Ромчик був слухняним і розумним Хлопчиком і не капризував, що не хоче такого їсти" (С.113). Ось такий вигляд мають відповідальність, взаєморозуміння, любов і гармонія.
І на останок хочеться процитувати слова Мудрої Сови, яка особисто мені дуже припала до серця: "Кожен може стати тим, ким він палко прагне бути. Головне, прислухатися до Природи і сіяти Добро" (С.120).
Але, як ви побачили, окрім екології, у книзі ще є психологія і багато чого іншого.
У твору дуже гарна мова, образна, багата на синоніми, але не ускладнена, що робить текст динамічним.
Окрім того, у книги просто надзвичайно гарне оформлення, малюнки деталізовані, реалістичні, яскраві. Кожен малюнок хочеться роздивлятися довго-довго, не залежно від віку самого читача.
Ця книга навчає бачити світ багатогранним, живим, відстежувати причинно-наслідкові зв'язки і просто любити все живе, що є навколо. Вона навчає розуміти, дружити, бути впевненими у собі, підтримувати інших, дивитися на проблеми з різних точок зору. Так-так, ця дитяча книга усе це може.
А ще цей твір був би дуже гарним мультфільмом, і я б з радістю послухала аудіоверсію на багато голосів.
Висновок: Ця книга мені дуже сподобалася. Я нею просто насолоджувалася. Хочу мати цей твір у власній бібліотеці.
Наталія Дев'ятко
Ще більше цікавих проектів на нашому новому сайті, який тепер стає головним!
Приєднуйтесь - http://ukrbook.blogspot.com/
Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.
Вік основної аудиторії - 5-10 років
Жанр - екологічна казка
Мова видання - українська
Оцінка авторів проекту
Тетяна Горицвіт. Міські пригоди лісової шишки. - К. : Авіаз, 2018. - 128 с.
Екологічні казки нині в тренді, але написати справжню екологічну казку, яка б не була моралістичною, а навпаки захоплювала читача, надзвичайно непросто. Ця ж книга, на мою думку, відповідає найвищому стандарту якості у пригодницькій літературі.
Так, саме у пригодницькій, а не казковій, бо текст захоплює з перших слів, він багатогранний, складний, з гумором і тонкою психологією. Тут достатньо і філософії, але вона прописана так, щоб її могли сприйняти діти навіть без додаткових пояснень дорослих.
Ось як, наприклад, тут мудра Сова пояснює, як влаштований живий світ: "У кожного в цьому світі є своє місце: у Гір, у Річок, у Дерев, у Птахів, у Звірів і в Людей. Що було б, якби Горам забажалося стати на місце Річок або якби Дерева перебігли з Лісу в Степ? У світі зчинилися б гармидер і хаос. У кожного є своя робота і свої обов'язки: Мами мають доглядати своїх Діток, а Татусі їх охороняти, Дощ - поливати всяке Зело, а Вітер - ганяти Хмари. Що сталося б, якби Мами покинули своїх Дітей, а Дощ перестав зрошувати Дерева і Квіти водою? Велика журба і глибока печаль охопили б тоді Землю. У кожного є свої здібності, і всяк має потурбуватися про їхній належний розвиток і знайти їм гідне застосування. Якщо Птахи народилися зі срібними горлечками, вони повинні співати, якщо Жабки з'явилися на світ із пружними лапками, вони мусять стрибати" (С.15-17).
Але це не обмеження здібностей народженням. Зовсім ні! Особливо коли мова про людей. Потрібно зрозуміти, хто ти є, який твій талант, й обов'язково знайти можливість розвинути його. Й іноді таланти і покликання можуть бути дуже незвичними для інших, як у цій книзі, котра навчає не боятися бути собою. І тоді у такого персонажа або й людини точно є особлива, непроста, але дуже важлива доля.
Мудра Сова - це просто неймовірний образ не лише для дитячої літератури. Вона не повчає, а ставить питання, відповіді на які треба буде знаходити самостійно. Такою є справжня мудрість, тому над її словами варто замислитися і дорослим: "Хто може сіяти Насіння? - почала Сова своє друге філософське повчання. - Той, хто його має: той, кому воно було дане від народження і хто зростив його в собі задля інших. Що може таїти в собі Зерно? Воно несе Зародок: майбутню крислату Сосну, або струнку Берізку, або яскраво-веслу Кульбабку, або натхненну Пісню, або добру Справу. Куди треба сіяти Зерно? Туди, де воно прийметься. Не можна кидати Зерно на гранітні плити і в камінні душі" (С.18).
Але не лише Сова мудра у цьому творі, не менш мудра вчителька. Ось як вона каже своїм учням: "Призначення людини - помітити все, що є живим, і підтримати його, побачити живе у на перший погляд неживому, а не залишати після себе непридатне для життя середовище" (С.109). Це наче діалог між розумними і відповідальними.
Ліс, в якому мешкає головна героїня Соснова Шишка, - не просто місце. Це спільнота, де тварини, птахи і навіть рослини підтримують одне одного. У них навіть є своя міфологія, як то про Золотий Жолудь Бажання, який виконує тільки справді важливі мрії, і чарівну папороть.
Усі лісові мешканці прагнуть уникати зустрічей з людьми, бо як не триматися подалі, якщо для всього живого одна з найгарніших галявин лісу - "Галявина сонячної музики", а для городян - "місцина для пікніків" (С.3). Самі розумієте, що з тою галявиною люди роблять і як до природи ставляться:
"- Ой, не оминути лиха, - скрушно зітхнув Пеньок.
Він мав усі підстави для такого песимістичного прогнозу, бо вже не раз туристи підсмалювали йому правий бік, розкладаючи багаття занадто близько від нього" (С.4).
І наслідки не змусили довго на себе чекати: "Бджілки подалися збирати мед деінде, Пташки відлетіли подалі, Камінчики припали до землі, Травичка принишкла, Гусенички розповзлися, Ящірки розбіглися, Білочки причаїлися глибоко в дуплі, а Зайці дременули в лісову гущавину" (С.3).
А кілька років тому лихі люди взагалі висипали на Галявині Сонячної Музики отрутохімікати, і тільки завдяки самовідданості і відвазі Самоскида Рено, який також є одним з головних героїв цієї історії, вдалося уникнути непоправного.
Лише невелика Соснова Шишка не сховалася, бо була незвичайна, смілива, і дуже хотіла дізнатися про людей більше, побачити їх на власні очі. Так Шишка зустрічає дівчинку Ліну, яка виявляється чуйною і доброю. Бо не всі люди погані, і про це в книзі часто наголошується. Всі люди різні, і тому старша дівчинка у родині нудиться на природі і не може розстатися зі своїм mp3-плеєром, а "дорослі чоловік та жінка і старша дівчинка не вбачали особливої різниці між пікніком на галявині й обідом у літньому кафе на міській вулиці" (С.5).
Це ущербний світогляд, і наскільки він шкідливий навіть для самих людей, у творі постійно підкреслюється, коли протиставляється багатий світ природи і часто обмежений світ людей.
Люди переймаються негігієнічністю природи та як би не забруднитися, і все їм нецікаве і звичайне. І коли згодом читачі дізнаються, що батьки Ліни розлучилися, це не викликає подиву: люди, які живуть не за законами гармонії, навряд можуть довго зберігати гармонію у власній родині. Але дівчинка не зненавиділа татка, у якого тепер нова родина, навпаки - вона співчуває хворому Ромчику, якого сприймає як брата, і причина цієї незрозумілої хвороби у діяльності людей, але про це трохи згодом.
Ліна ж, яка знайшла Шишку, зовсім не байдужа: вона бачить, відчуває, фантазує, розуміє, і саме тому Шишка може з нею спілкуватися. І це не казкове припущення, бо людям з відкритими серцями і в реальності світ відкривається. А Шишка вчить свою нову подругу бачити світ ще краще, ніж вона вміє, розуміти цінність життя і не втручатися в буття інших, бо цим можна завдати значної шкоди, якщо сприймати щось як свою потенційну власність. Тому, наприклад, і не можна забирати з галявини "білий Камінчик", бо по ньому вночі "Світлячки перевіряють яскравість своїх ліхтариків" (С.6).
Ліна все розуміє з першого разу: "- Он як, - стиха промовила Ліна і зашарілася. Їй стало соромно, що вона поводилася у Лісі, як у супермаркеті, коли просила маму купити все, що їй забагнеться" (С.8).
Та з дівчинкою Шишка пробула зовсім недовго, не дали батьки забрати "їжачка", як назвала свою нову подружку мала фантазерка. І тому Шишка вирішує знайти Ліну в місті, а це дуже нелегко. Та Шишка винахідлива і смілива, відчайдушна, розумна і дуже добра. Одним словом, справжня розвинена особистість, на яку хочеться бути схожими.
Очима Шишки ми бачимо людський світ, відкриваючи часто незнайомі грані і втрачені нами, надто "цивілізованими", смисли. І при цьому, все, що трапилося з Шишкою, - вир захоплюючих пригод. Звичні для нас швидкісні траси, як виявилося, є смертельно небезпечними для тварин і птахів. Кільце банки з-під пива, викинутої з вікна автомобіля, може легко поранити ящірку і стати капканом. А їжачок може задихнутися у викинутому в парку поліетиленовому пакеті...
Але, як побачимо згодом, таке ставлення до природи - не остаточний вирок людям, і саме родина Ліни потім робитиме дуже багато, аби природу врятувати. Отже, люди можуть змінюватися, і це також важливо зрозуміти якомога раніше і про себе, і про інших.
І дуже важливо, що Шишка не чекає на чиюсь допомогу чи підказку, якщо вона бачить щось неправильне чи небезпечне, то прагне вирішити проблему самостійно, і це теж дуже важливий досвід.
"Мегаполіс неприємно вразив Шишку своїм гамором, метушнею, біганиною. Вона була незвична до міського повітря, і їй важко дихалося. Шишка співчутливо розглядала міські Дерева, Листочки яких густим шаром вкривав сірий пил.
"Треба буде попросити Дощика частіше мити цих страждальців", - подумала Шишка" (С.35).
Вона піклується і про людей, наприклад, коли серед піску, в якому будуть гратися діти, знаходиться уламок скла, Шишка першою пропонує пересіяти пісок, щоб діти не поранилися. Але ж це люди розбили щось у кар'єрі чи на березі річки, що згодом може завдати шкоди їхнім власним дітям. Немає дій без наслідків - і це ще одна важлива ідея цієї книги.
А яка неймовірно складна ситуація з конфліктом Моря і людей! Щоб не сталося біди, люди змушені завалювати берег бетонними триногами, спотворюючи його. Але ж це було б зовсім непотрібним, якби раніше люди не спиляли сосни, які своїм корінням той берег тримали. Таким чином у творі показаний взаємозв'язок явищ.
Та найбільшим лихом є сміттєзвалище, яке постійно розростається. Це те, що може знищити самих людей, а вони того не розуміють. Тут вже не обійдешся словами, бо проблема надто велика, і тому все, що стосується сміттєзвалища, описується жорстко, щоб читачі відчули величину небезпеки, яка загрожує не лише героям твору, але і всім нам. Наприклад, так розповідає про себе Шишці одна з постраждалих від звалища: "Щодо мене - то зовсім інша справа, - відказала Ворона. - І річ тут навіть не в тому, що я осліпла, бо здуру побудувала гніздо надто близько від цього смердючого місця і місяць за місяцем, рік за роком необачно труїлася його токсичними випарами, поки геть не витруїла собі очі... Річ у тім, що я не маю, кого шукати, як ти. Животію отут, нікому не потрібна, лише зрідка моя давня Подруга Чайка провідує мене, ото й усе" (С.77).
Так само від нерозумної людської "діяльності" потерпають і земля, і море, і ліси, і луки... А на людей чекає ще більше горе. Сміттєзвалище отруїть і вб'є тисячі людей, воно вже непомітно це робить. І щоб здолати лихо, мало зрозуміти, що відбувається, треба негайно діяти! Та подолати проблему можливо тільки спільними зусиллями, а такому об'єднанню теж треба вчитися з юного віку. І це ще важливіше, ніж навчитися сортувати сміття і побудувати сміттєпереробний завод, хоча і без того всього не обійтися.
Велике значення має і те, що природа і живий світ не протиставляється технологіям і механізмам, як це часто буває у творах на екологічну тематику. У сучасному світі таке протиставлення буде тільки на шкоду, як бачимо на прикладі діяльності Грети Тунберг, яка насправді не рятує світ, а цілеспрямовано його нищить. А в цій книзі щирим другом Шишки стає автомобіль, якого звуть Самоскид Рено, і це просто чудовий образ самодостатнього, порядного і сміливого дорослого.
Цікаво також, що люди, які добре знають свою справу, і не нищать, а створюють щось чи ремонтують, добре розуміють і відчувають і світ, і ті ж самі автомобілі.
А от з дітьми все набагато складніше: деякі піклуються про природу, люблять її, а для інших закинути шишку у смітник - то просто неймовірно весела гра. От і бачимо протистояння живого світу і суспільства споживання та ігор, яке будують для себе егоїсти, зовсім не думаючи про наслідки.
Та оскільки дівчинка Ліна навчилася добре розуміти світ і діяти, допомагаючи всьому живому, наскільки на те у неї є можливості, то для Ліни також може статися диво. Вона доторкнеться до лісової магії, яка сприймається як справжнє чарівництво. Як тут не згадати, що коли по-справжньому віриш, диво приходить у твоє життя.
Її життя - гарний приклад усвідомленого вибору свого майбутнього. Тому не дивно, що під впливом Ліни і її вчительки саме діти очолюють екологічний рух у мегаполісі, що згодом розповсюджується далі. Щоправда для того знадобилося досить багато часу, бо в реальності нічого не відбувається без праці і в одну мить.
Але світ споживання буде ще не раз нагадувати про себе, прагнучи повернути втрачених людей, як це відбулося і з нашою героїнею, коли вона хотіла врятованого їжачка не відпустити, а забрати до живого куточка, як це зробили з хворими вороною і чайкою, і це неабияк додає твору психологічної реалістичності.
Ліна змінюється і змінює дорослих, і не лише своїх власних батьків, хоча їх першими: "Можливо, хтось (той, хто зірвав би квітку папороті і потім у ній розчарувався) лише зневажливо скривився б від такого рецепта, проте Лінин татко уже не був таким. Він дуже змінився, спостерігаючи за тим, як його діти залюбки бавляться Сосновою Шишкою і як вони перестали канючити різні яскраві речі в супермаркеті, що робили раніше. Отож татко щовечора власноруч замочував сирі гречані зернятка - чарівні пірамідки, потім ретельно промивав їх, а тьотя Ніна приносили їх Ромчикові на тарілочці. Ромчик був слухняним і розумним Хлопчиком і не капризував, що не хоче такого їсти" (С.113). Ось такий вигляд мають відповідальність, взаєморозуміння, любов і гармонія.
І на останок хочеться процитувати слова Мудрої Сови, яка особисто мені дуже припала до серця: "Кожен може стати тим, ким він палко прагне бути. Головне, прислухатися до Природи і сіяти Добро" (С.120).
Але, як ви побачили, окрім екології, у книзі ще є психологія і багато чого іншого.
У твору дуже гарна мова, образна, багата на синоніми, але не ускладнена, що робить текст динамічним.
Окрім того, у книги просто надзвичайно гарне оформлення, малюнки деталізовані, реалістичні, яскраві. Кожен малюнок хочеться роздивлятися довго-довго, не залежно від віку самого читача.
Ця книга навчає бачити світ багатогранним, живим, відстежувати причинно-наслідкові зв'язки і просто любити все живе, що є навколо. Вона навчає розуміти, дружити, бути впевненими у собі, підтримувати інших, дивитися на проблеми з різних точок зору. Так-так, ця дитяча книга усе це може.
А ще цей твір був би дуже гарним мультфільмом, і я б з радістю послухала аудіоверсію на багато голосів.
Висновок: Ця книга мені дуже сподобалася. Я нею просто насолоджувалася. Хочу мати цей твір у власній бібліотеці.
Наталія Дев'ятко
Ще більше цікавих проектів на нашому новому сайті, який тепер стає головним!
Приєднуйтесь - http://ukrbook.blogspot.com/
Про цю книгу, на жаль, ми не знайшли відгуків.