Bye-Bye Party

[bl4k]

Літній сезон у Ворзелі розпочався моєю прощальною вечіркою.
Дякую вам всім. Було чудово. І по-справжньому приємно-душевно-алкогольно-шашлично-дружньо-сімейно-затишно-весело-добре.

Флешбеки. Як минулого літа. Як же було круто.
І зараз знову.
Улюбленна тераса. Купа алкоголю, що подекуди лякав своїм розмаїттям. Купа айподів, що постійно змінювали одне одного у колонках. Вогнище. П'яні танці на терассі. Засинання у "яйці". (яйцем ми називаємо два дивани, які ставляться до купи і разом утворюють щось на зразок круглого ліжка. Коли ми тусимо у Ворзелі, я взяла собі за звичку засинати там. У яйці затишно:)). Всі веселі. радісні. п'яні.

А все таки за мене переживають. Хвилюються. Приємно.
Я нікому про це не кажу, але насправді дуже важливо це знати.
Прощальна вечірка перевершила себе!

Щоправда після неї їхати звідси значно важче.
Я довго відлякувала від себе ці думки. Мабуть десь з рік...
А коли остаточно прийшло розуміння, що я їду, стало якось не по собі.
Сумно. Важко. Залишати.
Хоча як можна залишити те, чого ти і так не мала?...
Але всеодно.
Якщо я вирішу повернутись, я б хотіла повернутись до тебе. можна?